Хоча різні контролюючі органи і ведуть, як вони наголошують, нещадну боротьбу з ціновим злетом на улюблені українцями крупи у магазинах, цей пагубний процес у нинішніх умовах зупинити майже нереально. Традиційна гречка у столичних супермаркетах коштує вже 60 гривень за 800-грамову економ-упаковку, а пропарена – 400-грамова пачка доходить до 40 грн, тобто правлять по 100 грн за кіло. Пшона з горохом взагалі в багатьох мережах у продажу не видно. Хіба що вівсяні пластівці у великому асортименті з різними цінами. Попитом користується льон – 400-грамова пачка за цілком прийнятні 37 грн.
Ці роздрібні тенденції, які засмучують пересічних покупців, можуть бути доброю підказкою сільгоспвиробникам, як вигідно коригувати структуру посівних площ в умовах війни. На думку експерта «АПК-Інформ» Андрія Купченка, також аграріям слід звернути увагу на ті зернові культури, на які формуватиметься підвищений попит з боку переробних підприємств для підтримання продовольчої безпеки в Україні. Що матиме збут в умовах війни? Передусім пшениця, ячмінь, та круп’яні, такі як гречка, просо, овес тощо.
Що ж до ключової зернової культури для України – кукурудзи, то реалізувати весь її експортний потенціал в нинішньому маркетинговому році за рекордного врожаю-2021 на рівні 41,9 мільйон тонн нереально. Навіть за умови високих втрат через бойові дії, запаси оцінюються в 13 млн тонн і тиснутимуть на ринок, що робить королеву ланів уже не такою привабливою для сівби. Адже війна в Україні значно загальмувала процес її реалізації за кордон. Відтак очевидне зниження цін на внутрішньому ринку. Зовнішній попит істотно зростатиме тільки за умови відновлення роботи морських портів та безпечного доступу до них, що, з урахуванням ризиків для судновласників та пошкодження транспортної інфраструктури в Україні, є не досить швидкою перспективою, наголошує Андрій Купченко.
Натомість оптимістичною виглядає перспектива для круп’яних культур, розширення площ під якими може певною мірою компенсувати очікуване скорочення посівів під традиційно експортнопривабливими кукурудзою та соняшником.
Щоправда, нагадує Андрій Купченко, більша частина виробництва вівса в попередні роки була зосереджена на півночі країни – на Житомирщині, Волині, Рівненщині, Чернігівщині та Сумщині. В нинішньому році втрати врожаю культури в двох останніх областях внаслідок нещодавніх активних боїв частково компенсуватимуться за рахунок розширення площ, приміром, на Хмельниччині, Полтавщині, Тернопільщині та Вінниччині, де в останні сезони фіксується висока врожайність вівса.
Виробництво проса в нашій державі можна підвищити за рахунок збільшення його посівних площ в Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській і Полтавській областях, де в попередні сезони фіксувалися найвищі показники урожайності – в межах 25-32 центнерів з гектара за середньої в Україні на рівні 19 ц/га, зазначає Андрій Купченко.
Втрати гречки через обмеження її виробництва на Сумщині, Київщині та Чернігівщині вдалося б компенсувати за рахунок розширення площ під культурою, наприклад, на Хмельниччині, Рівненщині, Вінниччині, де в останні кілька років спостерігаються високі показники урожайності – на рівні 13,6-16,4 ц/га.
У цілому, за попередніми оцінками «АПК-Інформ», цьогоріч площі під круп’яними скоротяться. Втім, не виключено, аграрії усе ж бачитимуть зиск саме у цих культурах і за можливості збільшуватимуть їх виробництво.
Фото автора.
До речі
Після вторгнення Росії в Україну практично весь аграрний сектор у країні опинився у зоні ризику. Найнебезпечнішим виглядає проведення посівної у Луганській, Донецькій, Харківській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Ризикованим на частині Чернігівської, Сумської, Київської, та у окремих районах Дніпропетровщини, Житомирщини й Полтавщини.
