Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності» (№ 7282), метою якого є швидке забезпечення житлом громадян, які втратили домівки внаслідок російської агресії, а також створення умов для розміщення на новій території евакуйованих підприємств.

На думку співавторки цього законопроекту, народної депутатки Олени Шуляк («Слуга народу»), запропоновані зміни якраз і сприятимуть вирішенню цих важливих завдань. «До Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» додається новий термін – Програма комплексного відновлення населеного пункту. Це містобудівна програма, яка визначає основні просторові та соціально-економічні пріоритети, а також комплекс заходів для забезпечення відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок бойових дій», – зазначила вона, додавши, що під час дії воєнного стану можна буде швидко змінювати цільове призначення земельної ділянки державної та комунальної власності для будівництва тимчасового житла та розміщення евакуйованих виробництв.

Передбачений законопроектом новий спеціальний вид містобудування (Програма комплексного відновлення населеного пункту (території) розроблятиметься за рішенням виконавчого органу сільської, селищної міської ради. Цей документ повинен включати: загальний опис населеного пункту (території), щодо якого вона розробляється; інформацію щодо необхідності підготовки території та даної різним об’єктам шкоди; загальні підходи до комплексного відновлення та заходи для їх реалізації; інформацію щодо технічної можливості, економічної доцільності, відновлення пошкоджених об’єктів шляхом виконання робіт з реконструкції, капітального чи поточного ремонту; інформацію щодо можливості, економічної доцільності, відновлення об’єктів шляхом нового будівництва або пропозиції щодо будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкодження або зруйновані, із визначенням застосування проектів повторного використання, а також розроблення індивідуальних архітектурно-планувальних рішень; пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій чи об’єктів виробничої сфери; попередній фінансово-економічний розрахунок та пропозиції щодо джерел фінансування. При цьому відповідно до законопроекту Програма комплексного відновлення не підлягає стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню.

Щоб було затягування з відбудовою, законопроект передбачає, що виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради має протягом  п’яти робочих днів з моменту розроблення Програми комплексного відновлення внести її на розгляд відповідної ради, а остання повинна затвердити цей документ упродовж наступних 30 календарних днів.

Крім того, законопроект визначає нормативи розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) населення, а також врегульовує спорудження чи реконструкцію будівель для тимчасового проживання осіб, які втратили житло.

Прикінцеві положення цього законопроекту також передбачають, що в разі введення воєнного або надзвичайного стану на всій території України чи в окремих її частинах та протягом одного року після закінчення такого періоду розміщення тимчасових споруд, призначених для тимчасового проживання осіб, які втратили житло, допускається на земельних ділянках будь-яких категорій, крім земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, без зміни їх цільового призначення. Схема розміщення таких тимчасових споруд може розроблятися за відсутності та за невідповідності положенням містобудівної документації на місцевому рівні, однак повинна враховувати існуючу забудову територій, інженерно-транспортну інфраструктуру, а також основні елементи планувальної структури територій та обмеження у використанні земель для забудови (червоні лінії, смуги санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон). Така схема розміщення погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури за територіальною належністю та затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою або керівником військової адміністрації населеного пункту. Водночас цей документ не підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню.

На думку авторів законопроекту, його ухвалення дозволить забезпечити громадян, які втратили внаслідок російської агресії домівки, належними умовами для життя, реалізувати програми комплексного відновлення населених пунктів, врегулювати розміщення евакуйованих підприємств та створить передумови для збільшення кількості робочих місць у будівельній та супутніх галузях економіки.

Водночас під час обговорення зверталася увага на загрози, які може містити цей законопроект. Зокрема, народний депутат Олексій Кучеренко («Батьківщина») висловив думку, що його нормами можуть скористатися нечесні на руку забудовники та представики місцевої влади. «Ми бачимо, як вони забудували все навкруги і розуміємо, як можна без громадського обговорення та без погодження з усіма зацікавленими сторонами забудувати все, що завгодно», – сказав він, закликавши не повторювати попередніх помилок та ухвалити такий документ, який дозволить відновлювати населені пункти за сучасними нормами будівництва, а також сприятиме наповненню місцевих та державного бюджету, а не кишень будівельної мафії.

А народний депутат Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»), підтримавши започаткування окремої програми відновлення населених пунктів, висловила застереження, щоб «під прикриттям воєнного часу не було назавжди скасовано частину прозорих процедур і вимог до будівництва».