З депутатів – у запроданці

Після захоплення будівлі Херсонської міськради та усунення від справ законно обраного очільника громади Ігора Колихаєва (він пообіцяв «залишатися в Херсоні та з херсонцями») наступним і цілком передбачуваним кроком російських окупантів стало призначення керівників маріонеткових «адміністрацій» у місті та регіоні. Та якщо колабораціоніст Олександр Кобець не є фігурою публічною, і ніколи у фокус уваги суспільства та медіа не потрапляв, то куди цікавішим є відоміша персона «глави обласної адміністрації». Як і очікували, ним став 65-річний колабораціоніст Володимир Сальдо – депутат міськради і очільник місцевої партії «Блок Володимира Сальдо» (цю новину оприлюднив начальник Херсонської ОВА Геннадій Лагута).

До того зрадника помічали і на псевдомітингу у парку Слави, і на засіданні фейкового «Комітету порятунку» у захопленому орками «Білому домі» на площі Свободи. Та щоразу свою присутність на цих пропагандистських шоу той пояснював чи то непорозумінням, чи то випадковим збігом обставин. Тож на представленні у міськраді він лише остаточно проявився, як звичайний запроданець. Ми можемо тільки здогадуватися, коли саме і за які тридцять срібняків свіжоспечений гауляйтер переметнувся на бік ворога, але однозначно можна стверджувати: це сталося далеко не сьогодні і не вчора. І викрити злочинця могли б значно раніше, якби не дивна толерантність до нього як суспільства, так і правоохоронних органів.

Кар’єрними сходинками до пекла

Можна сказати, що Володимир Сальдо прожив у Херсоні два життя. В першому з них Володимир Васильович був шанованим будівельником, котрий з майстра доріс до керівника будівельно-монтажного управління тресту «Херсонбуд», а потім, з 2002-го тричі поспіль обирався міським головою обласного центру. Це не заважало йому займатися бізнесом, і прокручувати вигідні оборудки з приватизації комунальної нерухомості тощо. Так через підставних осіб або членів родини маленька ділова «імперія» градоначальника поповнилася контролем над готелем і розважальним комплексом «Загублений світ», розкішним житловим котеджем на житловому масиві «Корабел», часткою у мережі з торгівлі будматеріалами, і ще багато чим – навіть за межами краю. У місті всі прекрасно про це знали, але ставилися терпимо: часи були такі. Під себе тягне, але й для Херсона багато чого робить, заспокоювали себе виборці – кращого знайти ніде.

Але після трьох каденцій у кріслі міського голови майбутній гауляйтер, либонь, дійшов висновку, що досягнутий рівень уже переріс. І подався у велику політику, що стала для нього як кар’єрним трампліном, так і сходинками до пекла. За Віктора Януковича Володимир Сальдо очолював обласну організацію «Партії регіонів», був заступником голови Херсонської ОДА. І нарешті вінець кар’єри – обрання народним депутатом України від «ПР» за партійними списками. У дні Революції Гідності парламентар усіляко демонстрував свою вірність команді: слухняно голосував за одіозні закони, і вже тоді охоче роздавав «потрібні» інтерв’ю російським ЗМІ. Та революція перемогла, Янукович зі своїми мільярдами втік під крильце Путіна, а його слухняний поплічник залишився біля розбитого корита.

Викрадення людини та замовне убивство

Пробував був знову висувати свою кандидатуру на виборах міського голови – з тріском програв опозиціонеру Володимиру Миколаєнко (нині викрадений окупантами). Без адмінресурсу та можливості наживатися за рахунок громади його справи у бізнесі також пішли не вельми добре, ще й економічна криза далася взнаки. Тож колишній нардеп подався за кордон. І там потрапив у вельми каламутну кримінальну історію. У Домініканській Республіці Володимира Сальдо 2016 року звинуватили у викраденні українського бізнесмена Дениса Пащенко, й на три місяці запроторили за грати. Однак адвокати зуміли його звідти витягти, і Сальдо повертається в Херсон, не дочекавшись вироку. А він був суворим: суд у Домінікані заочно присуджує іноземцю 25 років тюрми. Та Україна свого громадянина туди не видала (не було відповідної угоди). У Херсоні ж Володимир Сальдо, повернувшись змарнілим і схудлим на тріску, розповідав, що то була суцільна підстава, і не він викрав, а його викрали.

Та от показовий момент: Денис Пащенко скинув у медіа та до СБУ компромат на свого викрадача. А той компромат був записом розмови Володимира Сальдо із імовірним куратором від ФСБ. Куратор дізнавався, які суспільні настрої панують у Херсоні, які акції протесту відбуваються, чи є прихильники ідеї об’єднання слов’янських націй. Сальдо (чи то пак схожий на його голос) охоче відповідав. Та скандал ніяких наслідків для екс-нардепа не мав: розслідування просто спустили на гальмах. Якщо воно було взагалі. А у 2018-му брата Дениса Пащенко Ігора,також бізнесмена, котрий у Херсоні оприлюднив документи про домініканські пригоди не дуже шановного Володимира Васильовича, застрелили у дворі власного дому. Виконавців убивства за кілька років відшукали, а от замовника так і не встановили. А між тим конфліктів, окрім як із Сальдо, у Ігора Пащенко не було ні в бізнесі, ні в побуті.

Облудний патріот

Та зрештою, скандали забулися, і за результатами останніх виборів Володимир Сальдо тріумфально повернувся до Херсонської міськради – не як міський голова, але в якості депутата і керівника впливової фракції. Щоправда, особливими здобутками на ниві служіння громаді він похвалитися не міг – хіба свої ділові справи владнав. А далі була війна, і Володимир Сальдо всюди підкреслював свій патріотизм, і наголошував «Херсон - це Україна». От тільки патріотизм зрадника – то химерна річ, на кшталт смаженого льоду. Куштувати його задоволення невелике, а от вдавитися ним до смерті можна легко. Насамперед, цьому «великому патріоту».

На знімку: зрадник і колаборант Володимир Сальдо.