Навіть попри те, що у самому розпалі посівний сезон. Та й на хмельницьких ринках щодня можна знайти подібний товар. І все одно з самого ранку і майже весь день на виставку-ярмарок, що була організована в обласному центрі, йшли і йшли покупці. Було видно, що люди не просто цікавляться якоюсь екзотикою чи новинками рослинництва – купували все, що можна посадити і виростити. Мало хто повертався з порожніми руками.
Такої цікавості не очікували навіть організатори заходу. Раніше в обласному центрі постійно проводили великі сільськогосподарські ярмарки, куди з’їжджалося і сходилося чимало продавців і покупців. Потім ця практика почала потроху забуватися через карантин. З початком війни теж було не до того. Але тепер тисячі людей дуже активно відгукнулися на заклики висадити свої сади і городи Перемоги. До своїх ділянок повертаються навіть ті, хто вже кілька останніх років не брався за сапу і лопату. Тож попит на весь посівний матеріал, розсаду і саджанці чималий.
Шкода тільки, що на запрошення стати учасником ярмарку відгукнулися переважно місцеві аграрії та виробничники. Діставатися з товаром з інших областей непросто, враховуючи нинішнє напруження з бензином. Та й не всі колишні учасники подібних заходів на місці: чимало фермерів пішли захищати батьківщину. Приміром, не знайшлось вільних водіїв, котрі могли б доставити зразки сільськогосподарської техніки…
Але багато хто із продавців уже встиг потрудитись, щоб підготувати, виростити і представити свій товар для продажу. Як от, родина фермерів із приміського села Пирогівці. Для того, щоб привезти дво- та трирічні саджанці лохини і жимолості на ярмарок, треба було попередньо попрацювати кілька років. Свого часу самі розшукували найновіші сорти ягідних кущів, привозили розсаду із лабораторій та дослідних закладів. Потім опановували технологію вирощування, закладали плантації. Тож тепер мають, що запропонувати.
Але чи не найбільший попит був на насіння овочів та розсаду томатів, баклажанів, перців та капусти (на знімку). Це те, що саме час садити і сіяти. Хоч і коштує розсада не дуже дешево – за десяток рослин треба віддати до півсотні гривень, а то й більше, проте черга за нею стояла весь час. Зрозуміло, щоб отримати свої овочі, треба буде ще чимало потрудитися. До всіх природних факторів ризику додався ще один – війна. Працюючи на городах, люди думають переважно про одне: аби їм пощастило залишатися вдома і вдалося таки зібрати все те, що вродить.
А у тих, хто вже втратив свої домівки чи змушений був їх залишити і переїхати на Хмельниччину, теж свої думки. Люди мусять пристосовуватися до нового життя. І не просто подбати про свій продуктовий запас, а можливо, пустити нове коріння на новій землі. Для когось у тому насінні, що тепер вкидають у землю, яка прихистила їх від війни, тепер зосереджений цілий світ.
Серед покупців були й такі, хто ніколи не займався городництвом та садівництвом. Для них організували майстер-класи. Зробили це студенти та викладачі Хмельницького міського вищого професійного училища № 11. У закладі нещодавно почали готувати майбутніх фахівців тепличного господарства. Мали великі плани дати своїм випускникам знання про сучасні підходи до вирощування овочів, мікрозелені, полуниці. Для цього обладнали навчально-виробничі лабораторії і теплиці на 600 квадратних метрів. Створили майстерню альтернативних джерел енергії, лабораторію овочівництва та майстерню з вирощування полуниці.
Реалізація цього проекту стала навчальному заклади у понад п’ять мільйонів гривень. Дуже раділи, що більш як 3,7 мільйона з цієї суми училище виграло як грошову допомогу від Європейського Союзу. Ще півтора мільйона для розвитку проекту надав міський бюджет.
Тоді сподівалися, що він не тільки допоможе готувати фахівців, а й підштовхне до розвитку тепличного господарства в краї. А отже, ринок наповниться місцевою продукцією, бюджет – додатковими коштами.
Тепер ці плани довелося трохи відкласти. Навчальний заклад перейшов на дистанційне навчання. Тож якщо теоретичний курс можна прослухати, то за теплицями потрібен постійний догляд. Тепер у них здебільшого працюють викладачі та працівники училища.
Для студентів залишається теорія. Вони стараються і своїми знаннями вже поділилися з тими, хто прийшов на ярмарок (на знімку).
Фото автора.
