Малюнок Олексія КУСТОВСЬКОГО.

«Тема денацифікації Європи є актуальною не тільки в межах кордонів нинішньої України, – цілком серйозно заявив сенатор ради федерації від Пермського краю Андрій Клімов. – Світовій спільноті варто не тільки домогтися розпуску НАТО як головної  загрози миру та безпеці, а й широкої денацифікації для викорінення небезпечної нацистської зарази».

Заступник голови комітету ради федерації із міжнародних питань хоче зайнятися пошуком «нацистів» у всіх країнах Євроатлантичного альянсу. Після провалу «спецоперації в Україні» путінські фашисти кинулися шукати ворогів по всьому світу. Це підготовка громадської думки, що проти росії воює все НАТО, і намагання знайти пояснення поразки у розв’язаній Кремлем війні в Україні. Все як в єврейському анекдоті: путін воює зі всім НАТО, а так як солдати альянсу на війну не з’явилися, росіяни вбивають українців.

Російські фашисти, якщо судити із заяви сенатора  Клімова та інших високопоставлених чиновників, піднімають ставки – вони вже прагнуть розпалити вогнище війни в усій Європі. Причина –  залякати ситий Захід, що їм нічого втрачати.

«Денацифікації Європи», якщо назвати речі своїми іменами – це заклик до нової загарбницької війни. Саме загарбницької. Як заявив рот путіна дмітрій пєсков, «росія протягом усієї своєї історії ніколи ні на кого не нападала». Ці слова прозвучали за два дні до початку «спецоперації в Україні».

Століттями росія вела загарбницькі війни, винищувала цілі народи, а нині заперечує історичні факти. В минулі роки війни називалися «збиранням земель рускіх», а  нині ––«денацифікацією та демілітаризацією». Але як війну не назвеш, вона все одно буде війною. Нині проти росії єдиним фронтом виступив весь цивілізований світ – понад 40 держав, бо росія загарбник і агресор. 

Міф, що росія ні на кого не нападала, в черговий раз лопнув як мильна бульбашка. Про це росіянам на сибірському сайті «Тайга. Инфо» пояснив російський політик, доктор історичних наук Андрій Зубов.

Найбільш відомий, на його думку, приклад російської агресії – це «зимова війна» 1939--1940 років з Фінляндією. Естонія, Латвія та Литва виконали вимоги Сталіна, а Фінляндія відмовилась. Далі була імітація нападу Фінляндії на СРСР – це розумів весь світ. Після чого Сталін розпочав бойові дії, сподіваючись розгромити Фінляндію за два тижні. Війна не привела до перемоги, хоч Сталін казав, що переміг фінів. Фінляндія втратила частку територій, але зберегла свою державність і незалежність.

Путінському неуку пєскову, який тиражує радянський міф про «мирну країну», професор Андрій Зубов пригадав й інші загарбницькі війни. У Середній Азії – на території нинішніх Узбекистану, Киргизії, Таджикистану, Туркменії. А війни на Кавказі проти Шаміля, окупація Закавказзя, взяття російськими військами у 1806 році Баку. Героїчна сторінка азербайджанського народу – це оборона Гянджі.

І останніми роками головний агресор на планеті – це росія. У 2008-му путін воював з Грузією, з  2014-го – з Україною. Число загиблих путінських опричників в Україні  вже в рази перевищує втрати за всі роки бойових дій в Афганістані. І гинуть насамперед представники російської глибинки, з віддалених сіл і міст, а не з Москви чи Петербурга, тому нині замовчують втрати в загарбницькій війні з Україною.