Відкриття виставки живопису та графіки Анатолія Фурлета «Переносити місяць, перекочувати сонце» було заплановано заздалегідь — на початку березня, вже були надруковані афіші та розіслані запрошення. Натомість відкриття відбулося через три місяці війни. Й ці три місяці, які перевернули нашу свідомість, показали справжню ціну автентичного мистецтва.
У галереї «АВС-арт» представлені нові живописні й графічні твори відомого буковинського художника.
Впізнаваний авторський стиль, що характеризується міфопоетичним світовідчуттям і особливою кодово-знаковою архаїчною символікою, дає глядачам можливість зануритися в пласти української праісторії, відчути інспіруючі джерела образів, увиразнених у доробку майстра. У творах Анатолія Фурлета хто пізнає, хто зрозуміє, хто по-іншому побачить архетипи, що тримають наш дух, дух наших воїнів, дух Української Землі.
«У нього на полотнах усе задіяне до руху, до обов’язку: рости, цвісти, достигати, жати ниву, сапати грядку, доїти козу, переносити місяць, перекочувати сонце, переміщатися крізь товщу століть і тисячоліть. Анатолій Фурлет створив галерею національної ідентичності: побуту, ремесла, ментальності, духу, які всіма цими категоріями задіяні у часі й позачассі, у контексті білого світу і всесвіту, у діалогах і монологах між людьми, тваринами, деревами і травами, небом і Богом. Між ними зав’язана повна гармонія співіснування, співпереживання, співспілкування, співспорідненості», — зазначає письменниця Віра Китайгородська.
«Фурлетова всуцільпоетична художня лексика полотен потребує підготовленого глядача, співучасника, здатного рецепторами зору, слуху, доторку вникнути в багатошаровість мистецького письма, бути з автором на одній хвилі емоційного і духовного настрою, вловлювати. Окреслювати деталі і натяки на них, іноді ледь видимі, можливо, аж уявні», — каже щира шанувальниця творчості майстра.
Про автора
Анатолій Фурлет — український художник, член Національної спілки художників України. Лауреат першої премії у номінації «Оригінальна графіка» VII Всеукраїнської виставки-конкурсу ім. Г. Якутовича (2015), міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Кобилянської у номінації «Живопис» (2020), премії Міністерства культури України ім. М. Дерегуса в номінації «Живопис» (2020).
Народився 13 лютого 1958 року в селі Чепоноси Хотинського району на Буковині. Навчався в Хотинській дитячій художній школі. Після армії вступив до Одеського педагогічного інституту на художньо-графічний факультет. Після інституту з 1983-го по 2000-й працював у дитячій художній школі в м. Городок Хмельницької області викладачем, а через три роки директором. З 2000-го на Київщині в м. Бучі зорганізував спеціалізовані художні класи на базі школи № 4 і пропрацював там до 2015 року до виходу на пенсію. Експериментує в левкасі, кераміці та офорті.
Фото Олександра БАДЕРИ.
