На знімку: не дуже порозкошуєш із молодими морквою та буряком.
До війни звикнути неможливо. До щоденної тривожної інформації із фронту додаються й побутові зміни. Приміром, через дефіцит пального потерпають усі сфери життя. Якщо в райцентрі кілограм цукру можна придбати за 25 гривень, то у віддалених селах доводиться брати по 40. І що поробиш, як нічим доїхати? Бо цей продукт потрібний не тільки для власного споживання, а й для підгодівлі бджіл. Тому можна прогнозувати, що згодом зросте вартість... меду.
Подорожчання транспортних витрат впливає й на ціну сільгосппродукції. Скажімо, за дорогу із села Петрилів Тлумацької тергромади треба викласти 90 гривень. То чи можна очікувати низьких цін на фрукти, овочі та зелень навіть власного виробництва? Домашні полуниця, вишня, черешня тримаються на позначці 80 грн/кг. Недешевий так званий борщовий набір. Зелень дешевше можна придбати хіба що наприкінці дня: щоб не везти прив'ялену додому, селяни збувають її за копійки. Тож замість традиційного українського борщу нині краще варити щавлевий.
Вартість м'ясопродуктів порівняно з довоєнним рівнем так само зросла. Приміром, в окремих торгових мережах кілограм свинної нарізки для гуляшу зі 105 підскочив до 135 гривень за кіло. Так само подорожчала й курятина.
Молокопродукція тримається майже на рівні. Для постійних покупців на ринку відпускають кіло сиру за 80 грн, півторалітрову пляшку молока - 40, півлітрову баночку сметани - за 45 грн.
Прикарпаття колись славилося солевидобутком. Проте в промислових масштабах цю спецію в області вже не випускають, хоч, приміром, досі є Долинський солевиварювальний комбінат. Свого часу він входив до числа провідних у галузі. А нині простоює та чекає на інвестора. Копальні були і в окрузі селища Делятин, сировицю там видобувають і досі. Щоправда, хіба що для власних потреб. Зате сіль у крамницях тепер маємо навіть французьку.
Чи відродить дефіцит місцеве солеваріння? Кустарно - так. Адже ропу в копанках видобути нескладно: цілі соленосні пласти розміщуються на глибині метра-півтора. Рідину випарюють у великих казанах. Таку сіль на Прикарпатті традиційно використовували для освячення на Святвечір та Великдень. Чи займатимуться таким виробництвом у промислових масштабах - залежить від попиту на товар.
За інформацією облуправління статистики, інфляція на споживчому ринку в травні порівняно з квітнем становила 2,9 відсотка, з початку року - 13,1 відсотка, майже так, як і в інших регіонах країни. Найбільше (на 8,4%) подорожчали продукти переробки зернових та фрукти. Водночас на 16,3 відсотка подешевшали яйця, на 3,4 - соняшникова олія.
"Через війну порушилися логістичні зв'язки, - розповідає продавчиня Іванна Прокопчук із селища Отинія Коломийського району. - Раніше ми завозили овочі, баштанні культури з Херсонщини, тепер ось кавуни реалізуємо турецькі, то й ціни кусаються: 45 гривень за кілограм. Полуниця в мене закарпатська, але на ринку є багато місцевої. Адже цю ягоду масово культивують у селах Городенківської територіальної громади, є потужне сільгосппідприємство біля Івано-Франківська. Очевидно, високі ціни тримаються через зростання витрат на розсаду, засоби захисту рослин, полив та розхідні матеріали (плівку тощо), тож чекати на здешевлення не варто".
Івано-Франківська область.
Фото автора.
