Налагодження співпраці у сфері енергетики — такою була головна тема зустрічі депутатів польського парламенту Марціна Куласека, Пшемислава Коперського та Стефана Краєвського з начальником Хмельницької ОВА Сергієм Гамалієм, головою обласної ради Віолетою Лабазюк та керівниками Держенергонагляду, ХАЕС та енергопостачальних компаній (на знімку).

Польські гості зауважили, що в умовах війни з росією економічне співробітництво між братніми країнами є не менш важливим, ніж боротьба з ворогом. Представляючи комісії Сейму, які займаються питаннями оборони, інфраструктури, сільського господарства, охорони навколишнього природного середовища, депутати хотіли більше дізнатись про налагодження нових зв’язків та донести інформацію не тільки до своїх колег із Сейму, а й до європейських партнерів.

Як зазначив Сергій Гамалій, війна завдала болючого удару по економіці як держави, так і області. Ворог не лише руйнує інфраструктуру, а й блокує одну з найважливіших для Хмельниччини логістичних розв’язок — чорноморські порти, через які проходили ключові торговельні потоки. Саме тому питання пошуку нових шляхів експорту, а також додаткових можливостей для підтримки економіки краю є одним із ключових.

А в експорті електроенергії є обопільна зацікавленість української і польської сторін. Через бойові дії значно скоротилося її внутрішнє споживання, а на енергоринку утворився великий профіцит. Тому експорт незапитаної в Україні електроенергії до Польщі, а далі до країн ЄС є перспективним і вигідним для української енергетики. Крім того, він дасть змогу нашим сусідам покрити дефіцит енергоресурсів, що виникає через санкції, накладені на російських постачальників.

Україна вже зробила один із надзвичайно важливих кроків до утвердження своєї енергетичної незалежності. У переддень війни вітчизняна енергосистема була відключена від мереж росії та білорусі. А менш як за місяць за екстреним запитом НЕК «Укренерго» Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E. Підготовка до цього велася впродовж п’яти років, та Україна зробила це на рік раніше запланованого.

Синхронізація української енергосистеми з ENTSO-E відкриває нові можливості для експорту електроенергії в країни Європи. Як розповів генеральний директор ХАЕС Андрій Козюра, до розпаду СРСР успішно функціонувала повітряна лінія «Хмельницька АЕС — Жешув», якою електроенергію постачали до Польщі. Потім вона припинила свою роботу. Але технічно її функціонування можна швидко відновити. Днями вже відбулася перша зустріч представників Енергоатому, Укренерго та польської енергетичної компанії PGE Polska Grupa Energetyczna, під час якої обговорили деталі та технічні проблеми, пов’язані з поновленням експлуатації цієї ЛЕП.

Окрім того, в Україні генерується значний обсяг «зеленої» електроенергії, яка також може експортуватися до ЄС. Її залучення дасть можливість Польщі дотриматися планів щодо переходу на відновлювальні джерела енергії та виконати свої зобов’язання в рамках кліматичних угод. Як було зазначено під час зустрічі, Україна може продавати понад 51 відсоток усієї «зеленої» енергії, що вона виробляє.

Та для успішного експорту електроенергії одним із першочергових кроків після об’єднання енергосистем залишається інтеграція енергоринків та створення додаткових потужностей передачі. Для цього потрібні відповідні законодавчі механізми регулювання. В Україні цю роботу вже розпочато. Тепер важливо отримати чіткі сигнали від Європи, що вона зацікавлена в закупівлі нашої електроенергії.

Під час зустрічі польські депутати підтвердили зацікавленість своєї країни у спільних енергетичних проектах та запевнили, що докладатимуть зусиль, аби у стислі терміни усунути можливі перепони, що гальмують співпрацю.

Фото Хмельницької ОВА.