Завдання зберегти ДМС як одну з основ незалежності країни — виконане

— Вячеславе Вадимовичу, мусимо, на жаль, констатувати, що через розв’язану рф війну День митника України 25 червня вперше буде оповитий болем, сумом і зажурою... Страждають мільйони наших громадян, змінився звичний уклад суспільного життя, державних інституцій. Як у цей час воєнного стану функціонує очолювана вами служба?

— Такого випробування Україна та українці не знали з часів Другої світової війни. В цих умовах перед нами постало завдання зберегти Державну митну службу як одну з основних інституцій незалежної України. Це завдання було виконано. Завдяки героїзму наших колег під вогнем відбувалася евакуація особового складу митниць північного і східного регіонів. Було вивезене серверне обладнання, тож нам вдалося зберегти бази даних — інформацію, яка необхідна для повноцінної роботи Держмитслужби і має чутливий для безпеки країни характер.

Робота північних та східних митниць нині неможлива, порти заблоковані, тому основна діяльність зосереджена у західному та південному регіонах. Вони переведені у режим роботи 24/7, кадровий склад посилений тими працівниками, які через бойові дії мусили переїхати до цих регіонів.

На початку військової агресії багато бізнес-процесів загальмувалися чи взагалі припинилися. Це певною мірою позначилося і на показниках діяльності Держмитслужби.

У перші місяці війни ми спостерігали падіння надходжень до держбюджету за напрямами діяльності Держмитслужби вчетверо-вп’ятеро. Та завдяки мужнім діям наших військових вдалося зупинити просування ворога територією України, і, як наслідок, спостерігаємо нормалізацію суспільно-економічних відносин у країні.

Завдяки Верховній Раді України і уряду вдалося вжити низку заходів на підтримку бізнесу та громадян: спрощені порядки перетину кордону для гуманітарної допомоги, вантажів у напрямку і ввезення, і вивезення з території України, надано пільги зі сплати митних платежів на широкий спектр товарів. Це, з одного боку, полегшило роботу бізнесу, а з другого, стало причиною зменшення надходжень до бюджету.

Наразі бізнес почав працювати, помітне пожвавлення у виробництві, торгівлі, обігу товарів. Тож спостерігається поступове збільшення надходжень до державної скарбниці: вже у червні очікуємо, що буде перераховано понад 12 млрд гривень. Для порівняння, у березні надходження становили 7,7 млрд, у квітні — 8,3 млрд, у травні — 9,5 млрд гривень.

Нині основні ресурси держави спрямовані на зупинення збройної агресії та забезпечення стабільності соціально-економічного становища в країні, у зв’язку з чим Верховною Радою ініційовано та вже ухвалено рішення про скасування раніше введених пільг задля покращення наповнення державної казни для потреб армії та громадян.

При цьому зроблено акцент на подальшому спрощенні процедур і порядків організації митного контролю та оформлення вантажів, прискорення експорту агрокультур і ввезення в Україну пально-мастильних матеріалів. Наразі вже напрацьовуються рішення для можливості оформлення транспортних засобів безпосередньо фізичними особами через «Дію» за спрощеною процедурою. Тож далі працюємо в цих напрямах для перетворення служби з фіскальної на сервісну для бізнесу.

Пріоритет — досягнення європейських стандартів

— Українська держава цього тижня здійснила справді історичний поступ і омріяний багатьма поколіннями співвітчизників крок — здобуває право стати в один стрій з країнами-членами Євросоюзу. Як це вплине на роботу української митниці?

— Набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС — це справді історичний крок до входження в європейську родину. Відповідно, перед українською митницею постають нові та дуже важливі завдання досягнення європейських митних стандартів.

Держмитслужбою та Мінфіном України ініційовано низку змін до національного законодавства з метою наближення його до законодавства європейських країн.

Просто зараз у Брюсселі делегація Держмитслужби бере участь у 139/140 сесіях Всесвітньої митної організації та зустрічається з представниками Європейської комісії з метою посилення дружніх відносин з державами-членами ВМО і посилення ролі української сторони у діяльності організації. Також наразі тривають внутрішньодержавні процедури з приєднання України до Програми ЄС «Митниця».

23—24 червня фінальна оціночна місія Генерального директорату з питань оподаткування та Митного союзу Європейської комісії (DG TAXUD) проводить експертизу готовності України приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. За результатами місії буде ухвалено рішення щодо можливості приєднання України до конвенцій. Очікується, що вже до кінця року перед нами відкриються нові можливості.

— Через бойові дії на сході й півдні держави, блокаду морських портів чи не весь потік товарів, військової і гуманітарної допомоги тощо надходить до України через західний кордон. І тут роль митниці — першочергова...

— Загалом понад половина (55%) вантажів в Україні переміщувалася саме морським транспортом. На другому місці був залізничний транспорт (33%), далі — автомобільний (12%). Через бойові дії на території України та блокаду морських портів відбулась кардинальна зміна ланцюгів поставок. Нині фактично левова частка обсягів поставок припадає на залізничний транспорт (56%) і автомобільний (26%). Для нас пріоритет — переміщення вантажів гуманітарної допомоги, пально-мастильних матеріалів, сільгосппродукції.

Аби пришвидшити проходження митних формальностей, було ухвалено рішення звести до мінімуму застосування додаткових контрольних процедур — таких як: лабораторні дослідження, відбір зразків, залучення фахівців профільних підрозділів, проведення митних оглядів тощо. Також у пунктах пропуску виділено окремі смуги руху для переміщення товарів, здійснено перерозподіл особового складу, збільшено кількість митників, що працюють у пунктах пропуску.

Співпрацюємо з органами влади, бізнесом, вишукуємо вузькі місця і намагаємося швидко їх ліквідовувати. З перших днів активної фази війни нами жваво велася міжнародна діяльність з метою спрощення процедур проходження кордону. Адже хоч би як ефективно ми працювали, але наша діяльність має бути синхронізована з митними адміністраціями суміжних сторін. Інакше будь-які наші напрацювання з метою розвантаження пунктів пропуску не матимуть сенсу, черги накопичуватимуться. Зокрема, вже успішно провели низку зустрічей з польською, словацькою, молдовською, румунською сторонами.

Також ми значно посилили комунікацію з представниками Держприкордонслужби, намагаємося частіше взаємодіяти, коли виникають нестандартні ситуації.

Розуміючи, що час оформлення гуманітарного вантажу на кордоні впливає на подальші логістичні операції, ми налагодили дієву комунікацію на рівні керівників постів та старших оперативних змін з представниками волонтерських організацій, у тому числі з метою завчасного отримання інформації про надходження гуманітарної допомоги для її першочергового оформлення. Наразі в Україну ввезено вже майже 530 тис. тонн гуманітарних вантажів.

Вживаються заходи щодо відкриття нових пунктів пропуску і реконструкції наявних. Ми активно займаємося пошуком іноземних інвесторів. Європейським Союзом уже виділяється фінансування для реконструкції та відкриття пунктів пропуску «Дяківці — Раковець» та «Красноїльськ — Вікову-де-Сус» на кордоні з Румунією.

Польща — наш активний партнер

— Пілотний проект «Відкритий кордон», ваша робоча поїздка на Львівщину, відкриття модернізованого пункту пропуску «Краківець — Корчова» —це події, які свідчать про глибокі та широкі економічні взаємини з Польщею. А на що ще у перспективі сподіватися з цим нашим щирим сусідом у плані співпраці митниць?

— Польща є нашим активним партнером не лише в політичних, а й у торговельно-економічних відносинах. Це стимулює нас шукати шляхи спрощення перетину спільного кордону.

З чим ми стикнулися? Наші пункти пропуску, в тому числі і «Краківець — Корчова», мають обмежену пропускну спроможність. Той обсяг вантажів, який перевозиться нині автомобільним транспортом, є значно більшим, ніж пропускна спроможність цих пунктів пропуску. Скасування державою капітальних видатків на розвиток митної інфраструктури і відсутність часу на бюрократичні процедури змушують шукати нестандартні та швидкі рішення для покращення ситуації на кордоні. Реалізація тимчасової схеми пропуску на пункті пропуску «Краківець» дасть змогу мінімум на 50% збільшити пропускну спроможність вантажів.

Загалом бачимо необхідність у реалізації до кінця року спільно з польськими колегами реконструкції та розбудови пунктів пропуску в рамках польського кредиту, а також започаткованої президентами України та Польщі ініціативи щодо спільного контролю за переміщенням товарів і громадян на кордоні.

У нас ще багато роботи попереду, зокрема плануємо почати перемовини щодо облаштування «смуг солідарності» на спільній ділянці кордону. Це так звані зелені коридори, окремо виділені смуги руху з обох боків для безперешкодного та швидкого перетину кордону стратегічно важливими вантажами: станом на сьогодні для нас це — зерно і пально-мастильні матеріали. Це не лише дасть змогу зменшити кількість вантажних транспортних засобів, що стоять у черзі до пункту пропуску, а й позитивно впливатиме на динаміку товарообігу між Україною і Республікою Польща.

— Зі словацькими колегами днями ви також обговорили широкий спектр співпраці. Зокрема, оновлення і розбудову КПП, спільний митний контроль...

— Незважаючи на невелику ділянку спільного кордону, словацькі колеги не менше від польських йдуть нам назустріч. Розраховуємо, що це також буде «вікно» для експорту до країн ЄС.

Є певні складнощі з дорожнім покриттям і логістичними розв’язками з їх боку, проте у процесі діалогу знаходимо спільні рішення, які допоможуть випускати з України необхідний нам обсяг вантажів через пункти пропуску на українсько-словацькій ділянці кордону.

Остання наша зустріч була досить продуктивною, ми обговорили питання, які потребують якнайшвидшого сприяння та вирішення з боку Словаччини. Зокрема, реконструкція пункту пропуску «Ужгород — Вишнє Нємецьке», а саме — виділення окремої смуги для вантажного напрямку зі словацького боку для першочергового пропуску агропродукції та інших пріоритетних вантажів. Також йшлося про розбудову автомобільного сполучення у пункті пропуску «Соломоново — Чієрна-над-Тісоу» зі словацького боку. Наразі там функціонує лише залізничне сполучення.

— На які нові результати очікувати після ваших перемовин з румунськими і молдовськими колегами?

— З митними адміністраціями цих країн ми також перебуваємо у постійній взаємодії. Через блокування портів експорт товарів був спрямований на ділянку кордону, суміжну з цими державами. Тож можна говорити про те, що ситуація в Україні — це виклик і для партнерських служб.

Нам вдається досягати домовленостей для оптимізації перетину спільного кордону та уникнення черг на кордоні. Приміром, молдовських колег вдалося переконати збільшити кількість митників для оформлення вантажів. Наразі працюємо над перенаправленням частини транспортного потоку через менш завантажені пункти пропуску.

Для прикладу, наразі у пункті пропуску «Порубне — Сірет» на кордоні з Румунією спостерігається значне збільшення транспортних засобів комерційного призначення, що прямують до ЄС. Для оптимізації роботи і розвантаження цього пункту радимо експортерам скористатися пунктами пропуску, що межують з Республікою Молдова, з подальшим виїздом на молдовсько-румунський кордон. Для переміщення товарів територією Молдови транзитом українським перевізникам не потрібно буде проходити фіто-санітарний контроль і надавати дозвіл на такі транзитні перевезення.

21 червня відбулася тристороння зустріч керівників митних адміністрацій наших країн з метою пошуку спільного рішення у зменшенні черг на кордоні та сприяння імплементації запропонованих Єврокомісією «Шляхів солідарності», що позитивно вплине, зокрема, на експорт з України зерна та інших сільгосптоварів.

«Ініціативи трьох морів»: напрацьовуються механізми, зв’язки і конкретні кроки

— І тут ми логічно підійшли до ще однієї дуже важливої перспективи континентального обширу: Президент Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі з учасниками «Ініціативи трьох морів» заявив, що «Україна готова грати роль логістичного центру між країнами Північної та Південної Європи». Якщо б на це поглянути з боку Держмитслужби?

— До цієї ініціативи залучено 12 країн-друзів України, які допомагають нам у цей важкий час. Впевнений: війна завершиться нашою Перемогою, ми повернемо території, повернемо до нормального життя громадян. Незважаючи на те, що основні зусилля спрямовані на відсіч агресії, ми вже нині маємо думати, як житимемо і відбудовуватимемо країну. Тому напрацьовувати механізми, зв’язки і конкретні кроки повинні вже нині.

Природно, наша країна має широкі транзитні можливості. Ми відновимо ті маршрути, які дають змогу у найбільш раціональний і зручний спосіб потрапляти товарам з Азії, Сходу до ЄС та у зворотних напрямках. У реалізації цього задуму провідну роль буде відведено саме Держмитслужбі як сервісному органу в системі органів виконавчої влади.

Наші кроки щодо наближення українського законодавства до законодавства ЄС значно спростять для бізнесу проходження митних процедур. Це і будуть ті кроки, які дадуть змогу звернути увагу іноземного бізнесу на розміщення в Україні виробництв, побудову логістичних маршрутів та забезпечення робочими місцями наших громадян.

— Чим би хотіли завершити розмову з читачами «Голосу України»?

— Нині саме час для реалізації тих завдань, які раніше здавалися складними, малоймовірними, довгостроковими. Наразі є чіткий запит суспільства на зміни: і зміни ставлення державного службовця до бізнесу, і навпаки — ставлення до митника та до митного органу в цілому як до партнера.

Митниця пережила багато трансформацій, проте нині — це точка неповернення. Історичні події відбуваються в країні, водночас відбуваються ґрунтовні зміни органу. Ми лише на початку довгого шляху. Так званий митний безвіз, спільний митний контроль і цифровізація — яскраві приклади осучаснення та наближення до стандартів світового рівня.

Україну нині чують у всьому світі, та голос України має лунати й надалі. Але вже як надійного, передбачуваного, економічно сильного партнера.

Біографічна довідка

В. о. голови Державної митної служби України Вячеслав Демченко має багаторічний досвід військовослужбовця, зокрема довгий час очолював одне з управлінь Держприкордонслужби України. Має військове звання бригадного генерала. Здобув дві вищі освіти в Академії Прикордонних військ України ім. Б. Хмельницького та Національній академії СБУ. Держмитслужбу очолює з 5 листопада 2021 року.

Розмовляв Василь НИТКА.

Фото надано автором.