Як зауважила одна з авторів законопроекту Мар`яна Безугла, в умовах воєнного стану Державне космічне агентство (ДКА) у цілодобовому режимі забезпечує оборону країни оперативними супутниковими даними та аналітичною інформацією за результатами їх обробки, навігаційними даними, інформацією системи геофізичного моніторингу, даними про прольоти над Україною розвідувальних супутників. ДКА також організовало отримання і обробку даних від понад двохсот радарних та оптичних супутників.
«За період воєнних дій було підготовлено тисячі тематичних карт із точними координатами цілей та об’єктів противника для їх вогневого ураження, тематичні карти щодо екологічного стану окремих пошкоджених внаслідок воєнних дій об’єктів і територій тощо. Також ДКА здійснює оптичне спостереження, розрахунок і надання інформації про прольоти над територією України супутників розвідки російської федерації, республіки білорусь, Казахстану та інших», -- зазначила вона, додавши, що після ухвалення законопроекту діяльність ДКА, як повноцінної складової сектору безпеки та оборони, буде простішою та ефективнішою.
У пояснювальній записці до законопроекту також звертається увага, що провідні країни світу мають власні військові космічні сили і засоби, цивільні космічні структури та активно використовують результати космічної діяльності в інтересах сектору безпеки і оборони.
В Україні ж у сфері управління ДКА діє Національний центр управління та випробувань космічних засобів (далі – НЦУВКЗ), що виконує широке коло завдань в інтересах національної безпеки і оборони України, у тому числі в умовах воєнного стану.
Зокрема, НЦУВКЗ налагоджено взаємодію із ЗСУ та іншими складовими сектору безпеки та оборони з питань забезпечення оперативними супутниковими даними та аналітичною інформацією за результатами їх обробки. До інших складових сектору безпеки і оборони ДКА надає інформацію згідно спільних наказів, угод про співпрацю та офіційних запитів, у тому числі в умовах воєнного стану в Україні.
Таким чином інформація, яка надається ДКА (НЦУВКЗ), є дуже важливою для прийняття рішення щодо ураження противника. Проте наявні на сьогодні складові сектору безпеки і оборони практично не мають сил та засобів з експлуатації космічних систем. Для розгортання таких можливостей та підготовки спеціалістів необхідні значні фінансові ресурси і тривалий термін часу. Тож ДКА може стати базовим елементом військово-космічної складової сектору безпеки і оборони України. Тоді впровадження новітніх космічних технологій в інтересах сектору безпеки і оборони, за безпосередньої участі військовослужбовців та фахівців ДКА, буде швидшим, системним, комплексним та економічно обґрунтованим.
Крім того, це дозволить оптимізувати процеси розробки, створення, запуску та експлуатації національних космічних систем воєнного та подвійного призначення для забезпечення реальних потреб держави, зокрема у сфері безпеки і оборони.
