Про це заявив спадкоємний принц королівства Мухаммад бін Салман після зустрічі з президентом Сполучених Штатів Джо Байденом 16 липня.
За словами принца, Саудівська Аравія збільшить свою виробничу потужність до 13 мільйонів барелів на день до 2027 року порівняно з 12 мільйонами зараз, і «після цього королівство більше не матиме можливості збільшувати видобуток».
Нагадаємо, цими вихідними відбулася поїздка президента США Джо Байдена країнами Близького Сходу. Окрім енергетичного сектору, йшлося і про співробітництво у військовій та політичній сферах. А саме, під час зустрічі Ради співробітництва Перської затоки у Джедді (Саудівська Аравія) Байден запевнив, що його країна залишиться «активним партнером» на Близькому Сході. «Ми не підемо й не залишимо вакуум, щоб його заповнили Китай, росія чи Іран», - сказав він.
Крім того, президент США також повторив, що Вашингтон не дозволить Ірану отримати ядерну зброю, повідомляє «Радіо Свобода».
Європа думає про газ
А президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тим часом учора відвідала Баку. Головною причиною візиту стала можлива нова домовленість про більші поставки природного газу.
"У ситуації, коли росія продовжує використовувати свої енергоресурси як зброю, диверсифікація імпорту є пріоритетом для ЄС", - повідомили у Єврокомісії, інформує Reuters.
Раніше, 15 липня, президент Азербайджану Ільхам Алієв підтвердив, що Баку готується найближчими днями підписати з ЄС документ у сфері енергетичної безпеки.
Згідно з проектом документа, з яким ознайомились журналісти агентства, Єврокомісія пропонує країнам-членам угоду з Азербайджаном для збільшення імпорту природного газу до щонайменш 20 млрд кубометрів щорічно. На момент верстки номера інформації про ухвалений документ не було.
Кожен третій литовець пожертвував свої кошти на війну
Майже третина литовців долучилися до різних благодійних зборів на підтримку України та українців, а 40% сказали, що не відреагували на війну. Про це повідомляє литовський мовник LRT за результатами замовленого опитування.
Його провела соціологічна компанія Baltijos tyrimai 17-28 червня серед 1005 повнолітніх громадян Литви. Респондентів запитали: «Як вони відреагували на повномасштабне вторгнення росії в Україну?», запропонувавши варіанти відповіді.
31% відповіли, що брали участь у зборі коштів на підтримку України та українських біженців, 3% - допомагали приймати біженців з України або розмістили людей у себе, 30% - підготували запаси продуктів, 10% - поцікавилися, де найближче до їхньої домівки бомбосховище, і 5% - продумали варіанти евакуації для себе і родини на такий сценарій, 1% приєднався до організацій, які займаються допомогою Україні, і 1% тимчасово виїхали з Литви. Водночас 39% відповіли, що ніяк не відреагували на повномасштабне вторгнення росії в Україну, 4% не захотіли відповідати.
