А іноді - й оригінальними витворами. Визначним місцем невеличкого села Вучкове на Верховині по праву вважається чарівне урочище Петровець.
До нього пролягають мандрівні путівці звідусіль. А магнітом сюди тягне подорожніх унікальний об'єкт, якому немає аналога в усій Україні, - гейзер з мінеральною водою.
Знавці сходяться в думці, що природний фонтан - вулканічного походження, а утворився він за прадалекої минувшини. Такого типу термальні джерела, які нуртують з-під земляної кори, вибухаючи увись сильним струменем води, можна знайти хіба що в Словаччині, Ісландії, Новій Зеландії або США. Вучківський водяний вулкан має значний вміст заліза, про що засвідчує каміння червоно-помаранчевого кольору навколо нього. Вода солона і прохолодна, корисна пити і купатися.
Одного часу природне диво було на межі зникнення. Наприкінці минулого століття земельне угіддя у цьому неповторному куточку забажалося викупити Липецькому металургійному комбінату і створити оздоровчий комплекс. Прагнучи мати санаторну купіль, недолугі хазяї легкодумно втручалися в нору. За такої безглуздої події гейзер перестав вирувати, але через певний час справжнім природолюбам вдалося все-таки відновити його дієздатність, надавши нових ознак. Зокрема, встановили на самому ключі спочатку дерев'яну, а потім металічну трубу, а ще довкруж облаштували бетонну огорожу-щит, створивши такий собі міні-басейник, де є змога приймати лікувальні літні ванни на відкритому повітрі.
Щоправда, через вандалізм не обійшлося без прикрих наслідків, які різко вплинули на ритмічність і частоту "дихання" гейзера. Якщо в попередній час місцеві могли за періодичністю пульсування води звіряти навіть годинники, то зараз інтервал "видиху" явно порушено - забурлить то через дві або аж чотири години... Скоротилася як кількість витоків, так і висота вистрілів струменів, сягаючи лише до трьох-чотирьох метрів (раніше сягав і семи-восьми).
Слід добрим словом відгукнутися про тутешніх держлісгоспівців, які з естетичним смаком облаштували угіддя: змайстрували кілька альтанок, де туристи можуть комфортно відпочити, на бурхливому потічку встановили перепади, перехідний місточок, який веде і до сусідніх криничок з мінералкою. У напрочуд прозору й чисту течію запустили мальки, щоб водилася форель. А ще, загативши і розширивши струмок, утворили пляжне місце. У рекреаційній зоні до всього функціонує літнє кафе.
- Ми очікували майже три години, коли нарешті запрацює природний фонтан і не шкодуємо, бо побачили натуральну казку, - захоплено зізналися дві приїжджі з Калуша жінки. - Обов'язково розповімо про нього землякам. Шкода, що нині війна і багатьом не до мандрів...
Треба вірити, що ця жахлива біда швидко перетреться-перемелеться. І наш український народ, відстоявши мир, разом із закордонними гостями буде милуватися закарпатськими природними принадами.
Василь НИТКА,
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ.
Хустський район Закарпатської області.
На знімку: 75-річний фанат-природолюб, заслужений учитель України Антон Ледней з селища Міжгір'я стверджує, що коли приходить до гейзера, його душа молодіє.
Фото Василя ПИЛИПЧИНЦЯ.
