Ще зовсім нещодавно 37-річний Сергій Капкан (на знімку ліворуч) на посаді старости дбав про порядок і благоустрій Красносілки і Бандурового. Нині ж старостинським округом опікується діловод Ольга Крамар. В її кваліфікації, здібностях і можливостях Сергій не сумнівається, але заступниця завжди й в усьому з ним радиться. Це й на краще, бо, як розповів воїн, він постійно хвилюється не лише за родину, а й за село, за земляків і тому телефонує чи не щодня, коли має вільну хвилинку.

Сергій пішов на війну добровільно. Зброю тримати в руках вміє, бо добре обізнаний з нею - строкову службу проходив, та й за контрактом встиг послужити. Воєнні дороги пройшов і його батько Володимир Капкан, на долю якого випали два роки Афганістану. Політологи і нині сперечаються, чи треба було те пекло війни радянським солдатам... Але Володимир із честю виконав свій обов'язок перед державою, яку називали "великою і могутньою" і яка відправила своїх синів на чужу землю... Попри все Сергій завжди пишався батьком-афганцем. А тепер йому самому та його односельцям довелося брати до рук зброю і захищати вже свою рідну Україну від колись "братнього народу".

Володимир Мельник, якому п'ятдесят один, хазяйнував на власній землі, яка щедро годувала його родину та односельців. Проте війна змінила і його життя теж.

Нині вони служать разом і захищають спокій рідних в одному військовому підрозділі. Хлопці обіцяють, що вистоять, незважаючи на жодні складнощі і проблеми воєнного лихоліття. Вистоять і обов'язково переможуть заради того, щоб їхні діти, яких у Володимира двоє, а в Сергія - троє, і майбутні внуки могли жити у мирі.

Кіровоградська область.

Фото надано автором.