На знімку: тема роботи укриттів стала головною під час проведення комісії з ТЕБ та НС при Хмельницькій ОВА.
Стало очевидним, що звичайні підвали в будівлях не гарантують безпеки. Тож дедалі менше людей спускається в них під час тривог. Та прихисток від ворожих бомбардувань усе-таки потрібен. Хто його має забезпечити і де його шукати?
На жаль, збудувати в короткий термін сучасні бомбосховища по всій території краю неможливо. А тому мусимо всіляко пристосовуватись до нинішніх реалій. Як розповів начальник управління з питань цивільного захисту населення Хмельницької ОВА Володимир Панасюк, в області є 122 сховища та 734 протирадіаційні укриття. 93 відсотки цих споруд придатні до використання. Та цього замало, щоб гарантовано убезпечити всіх.
Тож на місцях представники влади і відповідних структур обстежили приміщення підвальних та цокольних поверхів багатоповерхівок, закладів охорони здоров'я, освіти, культури, торговельних центрів, щоб привести їх до належного стану та взяти на облік. Після цих обстежень було визначено для використання 2268 найпростіших укриттів та 228 тисяч підвальних приміщень приватного сектору. Зрозуміло, що це - не бомбосховища в класичному розумінні цього слова. Однак хоч якийсь захист вони можуть дати.
Окрема проблема - це організація укриттів для торговельно-розважальних центрів, супермаркетів, закладів культури, спортзалів, тобто місць, де збирається багато відвідувачів. У більшості з них сховищ немає. Тож на місцях розробляють алгоритми, як захистити персонал і відвідувачів у найближчих.
Та найпильніша увага нині - до стану споруд цивільного захисту в закладах освіти. Там вони потрібні більш як для 257 тисяч учасників освітнього процесу.
За участю ГУ ДСНС уже обстежено понад тисячу об'єктів для освітян. Для облаштування укриттів визначено 705 споруд, які перебувають на балансі закладів освіти та інших суб'єктів господарювання і розміщені на відстані до півкілометра від навчальних закладів. З них 520 готові до використання. В інших ще проводять ремонти.
Але 347 освітянських закладів не мають можливості забезпечити захист у власних приміщеннях, тож потрібно буде шукати інші можливості.
Це робитимуть і в школах, котрі в новому навчальному році не працюватимуть в очному режимі. Там продовжуватимуть розміщувати переселенців. Адже, за словами заступника голови ОВА Володимира Юр'єва, Хмельниччина заявила про готовність прийняти приблизно 50 тисяч жителів Донеччини. І школи в першу чергу мають бути готовими до цього.
Але перш ніж спуститись в укриття, всі мають почути сигнал тривоги. На Хмельниччині його подають понад півтисячі вуличних гучномовців, майже дві тисячі ФМ-приймачів у громадських закладах, де відсутнє проводове радіомовлення та приблизно дві сотні сирен ручного запуску. Понад 146 тисяч мешканців краю користуються телефонним додатком "Тривога".
Та попри те, що сирени тепер можна почути майже скрізь, в окремих громадах ще й досі не встановлено системи оповіщення. Тож місцевій владі є над чим попрацювати. Як і керівникам тих шкіл та дитячих садків, де досі немає систем оповіщення про небезпеку. А таких налічується майже половина від загальної кількості.
В умовах війни ніхто не може гарантувати безпеку кожному. Але про обережність під час повітряних атак не варто забувати нікому.
Фото Хмельницької ОВА.
