Війна з російськими окупантами, запеклі бої на фронті, героїзм наших воїнів, трагедії співвітчизників на тимчасово окупованих путінською ордою територіях - цим не лише переповнені повідомлення і репортажі у ЗМІ, з такими думками просинаються зранку і засинають увечері мільйони українців. І наш народ завжди буде вдячний США, Великобританії, більшості країн Євросоюзу за підтримку та колосальну допомогу, яку вони надають Україні та її Збройним Силам. Адже без допомоги світу вітчизняна економіка не витримає. Як нещодавно повідомила міністр економіки Юлія Свириденко, лише втрати ВВП в Україні за час війни сягнули більш як 110 мільярдів доларів, понад 80 мільярдів - втрати підприємств та організацій, майже 55 мільярдів - через відсутність планових прямих інвестицій в українську економіку. Загальні ж втрати скоро становитимуть понад 570 мільярдів доларів. Тому сьогодні валюта, яку заробляють українські експортери, є реальним, а не фігуральним вкладом у нашу перемогу над ворогом. Тож влада на всіх рівнях зобов'язана всіляко сприяти тим, хто вносить свій вклад в економіку держави, наповнюючи бюджет. Це аксіома. Однак чи завжди так є насправді?

Замість зеленого світла - червоне

На переконання більшості міжнародних автоперевізників, які експортують продукцію українських виробників, тим самим поповнюючи казну держави, у пунктах пропуску їм чомусь досить часто вмикають, образно кажучи, замість зеленого червоне світло. Такі ситуації змушують бізнес іти на непопулярні кроки. Так, на початку серпня міжнародні автоперевізники, протестуючи проти того, що водіям доводиться по п'ять і більше діб простоювати в чергах на виїзд з України, перекрили рух на в'їзді до прикордонного міста Рава-Руська. Коментуючи цю ситуацію, голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький, зокрема, зазначив, що митна та прикордонні служби працюють понаднормово і намагаються пропускати навіть більше транспортних засобів, ніж це передбачено Меморандумом між контролюючими органами України та Польщі, та більше, ніж готова приймати суміжна сторона.

Щоправда, представник влади не зобов'язаний знати всі нюанси роботи пунктів пропуску і того, що меморандуму, про який він згадав, більш як двадцять років. А за ці десятиліття відбулися значні зміни: пункти пропуску було розбудовано, модернізовано та комп'ютеризовано митну службу, з'явилися нові технології та програмне забезпечення. Усі ці нововведення, у свою чергу, мали б кардинально вплинути на ефективність роботи митників. Тим більше що Асоціація міжнародних автоперевізників України (АсМАП України), яка об'єднує майже три тисячі підприємств із загальною чисельністю понад 100 тисяч працівників, завжди готова, так би мовити, підставити своє плече. Адже це об'єднання має більш ніж тридцятирічний досвід роботи саме на ринку міжнародних автоперевезень і чудово знає усі проблеми, з якими стикаються перевізники. Але, зрозуміло, що досягти кардинальних позитивних змін можна лише за умови, що й представники державних органів, від яких залежить ритмічна та ефективна робота пунктів пропуску (митники, прикордонники, поліція, працівники Мінінфраструктури), прислухатимуться до порад та пропозицій фахівців галузі та робитимуть конкретні кроки для розв'язання назрілих проблем. Але, на жаль, до них не завжди прислухаються, а іноді просто ігнорують.

Далеко ходити не треба. Візьмемо для прикладу ситуацію з чергами на кордонах. На початку червня цього року Кабінет Міністрів України створив Робочу групу з питань розвитку та розбудови пунктів пропуску "Відкритий кордон", яку очолив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Однак до неї чомусь не включили нікого з тих, хто на практиці повсякчас стикається з проблемами при перетинанні пунктів пропуску і, можливо, знає, як ці проблеми розв'язати. Також під час зустрічі представників цієї робочої групи з польською стороною нікого з АсМАП України не запросили, хоча польські перевізники брали у ній участь. Хіба це не промовистий факт того, як ставляться до представників галузі у нас і в тій же Польщі? І чи не тому ситуація з експортом української продукції, третина якої - зернові, була і продовжує залишатися катастрофічною? Незважаючи на таке нехтування, фахівці АсМАП України впродовж трьох місяців здійснювали у складі моніторингових груп огляд усіх пунктів пропуску на кордоні з країнами ЄС та підготували перелік конкретних заходів для покращення ситуації з перетином державного кордону вантажними транспортними засобами. Цей перелік спрямовано керівнику робочої групи "Відкритий кордон". Вкотре залишається тільки очікувати...

Проблеми самі по собі не зникнуть

Водночас якби чиновники, від яких залежить ефективна робота у пунктах перетину кордону, враховували пропозиції від бізнесу та профільних асоціацій, то ситуацію спільними діями можна було б значно покращити. І це підтверджують конкретні факти.

Приміром, на початку червня поточного року українська і польська сторони на рівні міністрів інфраструктури обох країн прийняли рішення про те, що пункт пропуску "Ягодин-Дорогуськ" обслуговуватиме лише вантажний автотранспорт. Легковики, автобуси, буси з лафетами перенаправили до інших пунктів пропуску. Окрему смугу на "Ягодині", за пропозицією АсМАП України, надали для авто, які прямують за нафтопродуктами та спецавтомобілям. У підсумку це спрацювало: простої у черзі зменшилися з п'яти до однієї-півтори доби.

Одночасно на прохання польської сторони було прийнято рішення, що порожні транспортні засоби поїдуть без черги. Але тут почало працювати так зване водійське радіо. Почувши, що в "Ягодині" автомобілі без вантажу пропускають поза чергою, сюди почали їхати машини з інших пунктів пропуску. Внаслідок цього знову утворився колапс, оскільки порожніх авто зібралося не менше, ніж навантажених. Тож усі автомобілі поставили в одну загальну чергу. І ніхто не дослухався до представників АсМАП України, які пропонували перенаправити порожні транспортні засоби та вантажівки, що перевозять однорідні товари (паливо, зерно тощо), до окремих пасажирських пунктів пропуску, змінивши їх статус на вантажний за погодженням з польською стороною. Сьогодні, до вирішення цих питань, позачерговий проїзд порожніх вантажівок тимчасово припинено, що повернуло ці транспортні засоби на Краківець, Раву-Руську і Шегині. Завдяки цьому черга в Ягодині почала рухатись жвавіше.

Окреме питання - організація руху у черзі на кордоні. Відповідно до Наказу МВС України "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії між посадовими особами підрозділів державної прикордонної служби України та територіальних органів Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в місцях значного скупчення транспортних засобів перед пунктами пропуску через державний кордон України" саме поліцейські та прикордонники мають стежити за впорядкування черговості заїзду транспортних засобів до пункту пропуску. Сумлінне виконання своїх обов'язків представниками Нацполіції та Держприкордонслужби забезпечило б унеможливлення позачергового проїзду та привело б до чіткого порядку у чергах та спокою водіїв. Але, на жаль, факти говорять про інше...

Наступне, на чому акцентує увагу віце-президент АсМАП України Володимир Балін, це повільне та неритмічне здійснення ветеринарного та фітосанітарного контролю на польській стороні. "Розв'язати цю проблему може наше Міністерство аграрної політики та продовольства спільно зі своїми польськими колегами. Адже огляд триває від 40 хвилин до декількох годин для кожного авто, що перетинає кордон. Тому проведення такого контролю у спеціально відведеному місці на території Польщі, віддаленому від пунктів пропуску, значно скоротило б черги у пунктах пропуску. Окрім того, необхідно домовитися з польською та іншими сторонами про збільшення чисельності спеціалістів, які проводять цю процедуру. Оскільки сьогоднішня кількість фахівців просто фізично неспроможна забезпечити необхідний темп та режим роботи", - каже пан Володимир.

Також доцільно, на думку представників АсМАП України, домовитися з представниками польської влади щодо проходження ветеринарного та фітосанітарного контролю. Приміром, перевезення зерна територіями Румунії, Угорщини та Словаччини вважається транзитним і не підпадає під нього. Водночас на польському кордоні зерновози змушені проходити цю процедуру, хоча везуть продукцію в порти, де існує свій фітоконтроль. І це при тому, що всі країни є членами ЄС і для них прописані ідентичні правила в цьому питанні.

Є ще одне питання, яке досить сильно впливає на наявність черг у пунктах пропуску, але вже не залежить від чиновників. Йдеться про досить низький рівень підготовки водіїв і менеджерів транспортних компаній, що віднедавна розпочали виконувати міжнародні перевезення. Це здебільшого представники агропромислового сектору. Через необізнаність водіїв та відсутність у них кваліфікованих менеджерів іноді під час виконання рейсу виявляється відсутність необхідних документів уже безпосередньо у пунктах пропуску. Наприклад, через такі випадки поромна переправа "Орлівка - Ісакча" в обох напрямках працює на 60% від своєї потужності.

Однак розв'язання більшості проблем, пов'язаних з міжнародними автоперевезеннями, все ж таки перебуває у компетенції державних органів.

Час працює проти...

Численні звернення перевізників-учасників АсМАП України до міністерств і відомств з пропозиціями щодо системного розв'язання проблем у пунктах пропуску на державному кордоні не отримали належного реагування. Тож наприкінці травня перевізники звернулися листом до глави держави. На відміну від чиновників Президент України їх почув. Результатом стало доручення Кабінету Міністрів України зобов'язати Мінінфраструктури, Мінагрополітики, МВС і Держмитслужбу опрацювати звернення і доповісти, що зроблено для нівелювання проблеми. І вже на початку липня ці держоргани надали АсМАП України відповідь про вжиті заходи.

Проте моніторинг черг на кордоні свідчить, що ситуація не поліпшилась, а навпаки - погіршилась. Перевізники повторно звернулися листом до глави держави, де наводять конкретні приклади. Приміром, 1 серпня у пункті пропуску "Ягодин" черга розтягнулася на 35 кілометрів, у "Краківці" - на 22 км, внаслідок чого тисячі автомобілів змушені простоювати від 7 до 10 діб.

Останнім часом можновладцями дедалі частіше порушується питання надання послуги "електронна черга" на кордоні. Запуск цього проекту, на думку водіїв, які стоять у чергах, та українських перевізників, можливо, приведе лише до покращення умов перебування водіїв у черзі, але ніяк не пришвидшить її проходження.

Асоціація неодноразово наголошувала, що встановлення фіксованих платежів за надання необхідних послуг при реалізації проекту "електронна черга" не може вирішуватись за рахунок перевізників. Переміщення вантажів через державний кордон є сегментом міжнародної торгівлі держави, тобто - частиною її економіки. Витрати на організацію належного функціонування пунктів пропуску на кордоні повинні покладатись саме на державу - за прикладом польської сторони перед пунктом пропуску "Корчова".

Мало того, за інформацією самих водіїв, нікуди не поділися непоодинокі випадки заїзду транспортних засобів у пункти пропуску поза чергою. Представники поліції на такі випадки не реагують, а самостійно ставити порушників на місце водії не мають повноважень. Це призводить до конфліктів, з'ясування стосунків з непередбачуваними наслідками. Приміром, у Чернівецькій області проти водіїв, які заблокували караван авто, що намагався за сприяння поліцейського автомобіля заїхати на пункт пропуску без черги, порушили кримінальне провадження. Також водії розповідають про безліч випадків, коли зустрічною смугою руху або з бічних вулиць на головну трасу вночі виїжджають авто, щоб оминути чергу. Ні поліцейські, ні прикордонники на такі порушення не реагують, а інколи й самі сприяють порушникам. Зрозуміло, що без корупційної участі представників держорганів тут не обходиться, і відповідним силовим органам є чим зайнятися. Тому обурення автоперевізників є цілком вмотивованим і зрозумілим, як і їх пропозиція помістити хоча б на тиждень при тридцятип'ятиградусній спеці у розжарену кабіну авто, що стоїть у черзі, горе-представників державних органів, які не усвідомлюють нинішньої критичної ситуації у державі, при якій кожен має працювати на наближення перемоги.

Отже перевізники знову чекають відповіді. Чекають, простоюючи у чергах, втрачаючи час, сили та такі вкрай необхідні нашій економіці кошти.

Довідково

АсМАП України представляє та захищає інтереси українських автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення на умовах Конвенції МДП на всьому шляху переміщення товарів. Вантажі, які перевозяться з дотриманням процедури МДП, як правило, звільняються від митного огляду, а також від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мит та зборів у проміжних митницях, митного огляду, а також від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мит та зборів у проміжних митницях.