У Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії розпочався новий навчальний рік.
На Хмельниччині діють дванадцять вишів, і декотрі з них уже розпочали навчальний рік. Заклади освіти самостійно визначають, коли і в якому форматі стартують заняття. Приміром, у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії вони поки що проводитимуться онлайн.
Крім того, лекції розпочалися не для всіх, а для першокурсників, які вступили до академії після дев’ятого класу. Перша пара у виші для них була особливою, присвяченою темі боротьби українського народу за свободу та участі в цій боротьбі нашого студентства.
Такий початок занять за багаторічну історію академії відбувається вперше. Адже паралельно проходять лекції і працює приймальна комісія. Вона збирає заяви від бакалаврів до вересня, а від магістрів — до жовтня, тож для частини студентів навчальний рік стартує пізніше.
Щоб навчання було безпечним, завершують ремонт в укритті. Його обладнують за відповідними стандартами, однак розраховане воно не більше як на дві сотні людей. Оскільки кількість студентів значно вища, запровадять змішану форму навчання. Сподіваються, що насамперед першокурсники зможуть слухати лекції офлайн, решті доведеться займатися, зокрема, і дистанційно.
Навчальний рік розпочався і для студентів Хмельницького університету управління та права. На кілька днів раніше, ніж зазвичай, сядуть за студентські парти і в Міжрегіональній академії управління персоналом.
Але в більшості вишів заняття стартують традиційно — першого вересня. Майже в усіх до цього тепер триває активна підготовка, бо до традиційних вимог додалися чи не найголовніші — безпека і наявність сховищ.
Готують укриття й у Хмельницькому інституті соціальних технологій Університету «Україна». Його облаштовують там, де раніше був конференц-зал. Сховище невелике — може вмістити не більше шістдесяти людей, і це змушує організовувати навчання в три зміни, та ще й у суботу. Доведеться також запроваджувати змішану форму навчання.
А от Хмельницькому кооперативному торговельно-економічному інституту пощастило, бо в ньому від початку було спроектоване укриття на випадок бомбардувань чи хімічної атаки. Воно велике — на сім сотень людей. І це запорука того, що з 1 вересня всі студенти прийдуть на навчання в аудиторії інституту.
Та чи не найважчий шлях до 1 вересня довелось пройти колективам вишів-переселенців, які змушені адаптуватись до життя і роботи на новій території та в нових умовах.
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля і Харківський національний університет внутрішніх справ тепер у Кам’янці-Подільському. А Херсонський національний технічний університет та Маріупольський будівельний фаховий коледж — у Хмельницькому.
Колектив херсонського університету прихистив у себе Хмельницький національний університет. Ці навчальні заклади співпрацюють довгі роки, мають добрі наукові, партнерські й просто дружні зв’язки. Але навіть попри дружній прийом херсонцям нелегко налагодити повноцінний навчальний процес. Адже колектив не встиг релокуватись організовано. Майже половина його складу залишилася в тимчасово окупованому Херсоні й звідти продовжує працювати дистанційно.
До Хмельницького змогли перебратись лише кілька десятків викладачів, які й готували базу для релокації ЗВО. На першому етапі цього було достатньо. Та як складатиметься ситуація надалі, сказати важко. Всі сподіваються, що Херсон буде звільнено, і там відновиться офлайн-навчання.
Ну а поки що викладачі продовжуватимуть свою наукову роботу в Хмельницькому. Вони ж забезпечуватимуть функціонування інформаційних сервісів, необхідних для дистанційної роботи. Тож навіть під час переїзду дистанційне навчання для студентів не припинялося.
Налагодити співпрацю місцевих вишів із тими, що переїхали, доволі складно, оскільки потрібно розв’язати чимало організаційних питань. Сторони намагаються знаходити швидкі рішення. І все це для того, щоб студенти не відчували незручностей і могли здобувати належну освіту. А те, коли саме почнеться навчальний рік, для більшості вже не є принциповим. Головне, щоб він розпочався.
Хмельницький.
Фото надано автором.
