Спільна робота на потреби фронту згуртовує (Велицьк-м'ясо).

Понад дев'ять тисяч банок консервів, сотні кілограмів різних смаколиків, виготовлених власними руками, безліч інших продуктів та необхідних українським захисникам обладнання та речей відправили на передову волонтери Велицької сільської громади Ковельського району.

Смачне, поживне, ще й приправлене любов'ю

Повномасштабна війна змусила всіх у Велицьку діяти і думати швидко. Директор місцевого центру культури і дозвілля Лариса Дембіцька вже в перші її дні організувала виробництво тушонок. У березні, коли закрили школу, вчителі, працівники культури об'єдналися і організували волонтерську групу. Збирали гроші, продукти, інші потрібні для наших захисників речі. Потім, порадившись, зосередили свою увагу на виготовленні консервації. І вже півроку ходять у їдальню Велицької школи, як на роботу, незважаючи на те, що у кожної з них вдома, як і в кожної сільської жінки, безліч невідкладних справ.

Наші воїни на фронті, на відміну від нас тиловиків, переважно позбавлені можливості дивитися телевізор. А шкода, бо якби побачили, з якою любов'ю і старанням працюють на перемогу жінки у Велицьку, воювали б ще завзятіше. Саме так подумав, коли в шкільній їдальні, куди прийшов пообідньої пори, побачив картину генерального прибирання. Жінки, які ще чверть години тому закручували банки з консерваціями, старанно мили столи, обладнання, підлогу, стіни і все, де міг заховатися бруд. Пояснили, що місце, де вони виготовляють тушонки і м'ясні каші для воїнів, має бути чистим, а продукція не лише смачної і поживною, а насамперед безпечною.

"Почали працювати з перших днів на чолі з директором Центром культури і дозвілля Ларисою Дембіцькою, - розповідає вчитель біології і хімії Світлана Катеринюк. - Почали збір продуктів і возили їх нашим хлопцям, які були в теробороні в Ковелі. Збирали продукти, одяг, ковдри, бо тоді ще було холодно. Люди приносили сало, картоплю, закрутки. Все, хто що мав. Так само сухі продукти: мівіну, макарони, різні крупи... Потім відкрили збір коштів на тепловізор. Тоді саме на них був великий попит, і ми змогли його дістати. Також хлопці попросили генератор купити. Розгрузки купували, продовжувачі. З п'яти генераторів три ми відвезли на кордон з Білоруссю і два в Ковельську тероборону. Із зібраних 250 тисяч гривень, ще лишилося 90 тисяч. Ми не знали, як їх використати, і на прохання військових відправили гроші в 14-ту ОМБР.

Крім того люди приходили плести маскувальні сітки, перев'язувальні матеріали робили (бинти мотали), - продовжує педагог-волонтер. - Паралельно в Ірпінь відправляли випічку. Сільська рада купила м'ясо і запропонувала нам зробити тушонки. Волонтер у нас з'явився з Луцька Ігор Шевчук. Він працює фельдшером в обласній психлікарні. Саме через нього і передаємо тепер продукти в 14-ту бригаду. А познайомилися ми з Ігорем Шевчуком за таких обставин. У нас школі працівники і вчителі організували збір коштів. Ми не знали, як їх краще використати. Тим часом він саме інтерв'ю давав у Фейсбуці, я його побачила і зателефонувала. Він тоді так здивувався, що незнайомі людини перекинули йому значні кошти. Запитали його, чи зможе ще тушонки наші взяти. Він погодився. Тепер він робить нам замовлення. 50 відсотків він кидає нам коштів, 50 - з нашої громади збираємо. Так виготовляємо на кожну поїздку тисячу банок. Уже дев'ята тисяча поїде".

Виявили "обман", але подякували за нього

Не могли ми не поспілкуватися з ініціатором цієї патріотичної справи директором Центру культури і дозвілля Велицької громади Ларисою Дембіцькою.

"Перший автоклав я принесла, потім дівчата за власні гроші ще купили, - пригадує перші дні спільної роботи Лариса Анатоліївна. - Директор школи Ірина Руднік прийняла нас у їдальню, іде в усьому назустріч. Працюємо дружньо. Дівчата всі дуже старанні, відповідальні. Це працівники закладів культури, вчителі. Робимо чотири дні на тиждень. Після цього - капітальне прибирання. Ми повинні все тримати в чистоті. Хочемо не тільки хлопців кормити, а й щоб вони тими тушонками не потруїлися. Відправка раз на два тижні. Є чисто тушонки, є квасоля, капуста, каші з м'ясом. Робили хлопцям навіть такий сюрприз: між тими кашами, де 24 банки, чотири банки ставили домашньої ковбаси. І хлопці нам передавали, що викрили наш "обман": замість каші - домашня ковбаса. Ми в півлітрову банку каші кладемо 220-250 грамів м'яса. Так що вона в нас наполовину з м'ясом. І рибу робили, і згущене молоко. Дітки з класу Наталії Володимирівни малюнки малюють, привіти передають хлопцям".

Сільський голова Віктор Ковальчук в своєму кабінеті показав подяку, яку через Ігоря Шевчука передали воїни 14-ї ОМБР. Вони дякують йому та волонтерам Велицька за підтримку і обіцяють ще з більшою люттю нищити ворога. Приклад волонтерів із Велицької громади переконує: воїни тилу вносять вагому частку в перемогу. Тож не варто нашим верховним достойникам забувати про це.

Волинська область.

Доки ці огірки доїдуть на передову - стануть вже малосольними: ось цей знаменитий "обман".

На що тільки не здатні велицькі жінки!; від артилеристів 14-ї бригади своя подяка. Ці снаряди відплатять рашистам за вбитих захисників з Волині.

Ігор Шевчук (на фото ліворуч) задоволений.

Передача воїнам ЗСУ, як завжди, буде щедрою і калорійною.

Цей прапор з автографом воїнів 14-ї ОМБР стане дорогою реліквією для Велицька і його патріотично налаштованих жителів.

Фото зі сторінки у Фейсбуці велицького Центру культури і дозвілля.