Бригадир Юлія Одинцова знає ціну виноградарської праці.

Підприємство збагачене кращими виноробними традиціями минулого століття. Воно і зараз не лише живе та працює, а й активно наповнює бюджет країни і громади; виконує соціальну місію; забезпечує достойною заробітною платою 230 працівників; сприяє продовольчій безпеці країни.

Нині в акціонерному товаристві «Радісний Сад» — найвідповідальніша гаряча пора. Завершується збирання винограду. З 760 гектарів виноградника трудівники планують зняти понад сім тисяч тонн сонячної ягоди. З них отримати п’ять мільйонів літрів виноматеріалу.

Пройшли бойове хрещення війною та погодою

Лише справжні професіонали змогли втриматися «на плаву» в складних умовах війни. Саме на «Радсад» 5 березня рашистські окупанти спрямували свої ракети. Тоді одна з них влучила у приміщення винзаводу та повибивала всі вікна, зруйнувала стелю. Все полагодили.

На превеликий жаль, від ворожої ракети загинула працівниця підприємства, інша отримала значні поранення. «Радсадівці» про це пам’ятають та ніколи не пробачать.
Саме тому вони працюють з неймовірним завзяттям. Знаєте, як «радсадівці» відзначили день заснування підприємства? Просто і без пафосу. Група «Баядера», до якої входить підприємство, виділила понад 32 тисячі гривень. Могли би використати на премії, на щось інше. Підприємство визначилося однозначно — всі гроші перевести на потреби ЗСУ.
«Радсадівці» із самого початку війни взяли своєрідне шефство над однією з військових частин. Командування та особовий склад цієї частини висловили підприємству слова щирої вдячності за активну життєву позицію, патріотизм та безкорисну допомогу військовослужбовцям. Як зазначається в Подячному листі: «Маємо надію, що та підтримка, яку ви надаєте нашим солдатам, не тільки матеріально, а ще і морально зміцнить дух та сили воїнів та пришвидшить нашу спільну перемогу».

Головний винороб АТ «Радсад» Галина Сурженко в лабораторії, де досліджують молоде вино.

«На початку березня, — зазначає директор підприємства Олександр Смирнов, — ми витримали бойове хрещення, коли російські окупанти почали масований обстріл селища. Але це не зломило наш дух. Планували зібрати по 75—85 центнерів винограду з гектара, зараз дотягуємо до 100 центнерів. Ніхто цього не очікував. Мабуть, нам допомагає природа та вищі сили, а головне — працездатність самих «радсадівців».

Грона налилися і вродили

Погодні умови сприяли тому, що виноград набрав свій смак і вагу. Про особливості нинішнього виноградарського року розповів виконувач обов’язків головного агронома Євген Корнієнко. Євген дбає про високі врожаї зернових культур, соняшнику і винограду. Каже, що цьогорічні погодні умови сприятливі для виноградників і відносно нормальні для польових культур, площа під якими займає 1400 гектарів. На жаль, війна негативно позначилася на окремих виробничих процесах. Це стосувалося придбання добрив та засобів захисту рослин, проблем з пальним та високою ціною на нього. Нині існує складне питання із реалізацією зернової продукції. Хоча підприємство має сховища, в яких дотримає зерно до того моменту, як за нього будуть давати належну ціну.

Лоза вродила добре.

Дбають на підприємстві й про майбутнє сонячної лози. Так, чотири роки тому висадили 123 гектари виноградника, тепер мають молоді кущі, збирати врожай з яких буде молоде покоління «радсадівців».

А залишатися молоді в господарстві є сенс. Так вважає бригадир першої бригади Юлія Одинцова. Буквально за два дні її бригада зібрала виноград сорту «Піно Грі» на ділянці у 15,4 гектара. Працюють чітко і злагоджено, бо є бажання і виноград скоріше зібрати, і зарплату отримати пристойну. Адже гарний працівник при збиранні тонни винограду на день заробляє по 750 гривень. За сезон виходить чимала сума. Працівники першої бригади збирають по тонні й більше за день. Зацікавленість є. Хоча праця фізична і важка. Ті, хто слабші, не витримують.

Поділилася Юлія думкою з приводу того, як вплинула війна на активність працівників. «Люди просто вже звикли до стану війни. Буває, звісно, різне. Гримить, тривоги. Хто старшого віку, працюють, не звертаючи уваги на тривоги. Багато прийшло нових людей у цьому році. Бо в селищі знайшли прихисток переселенці. Забезпечуємо роботою і їх», — каже бригадир.

Вона розповіла, що були побоювання з приводу врожайності через погоду. «Закладка була дуже добра, винограду зав’язалося багато. Щоправда, не було дощів, тож переживали, що не вистачить вологи, аби ягода налилася. Але природа нам допомогла. Пройшли дощі, які зробили свою справу. Ягода налилась», — зазначає Юлія Сергіївна.

Винних справ чаклунка

Винзавод АТ «Радсад» — зона відповідальності головного винороба Галини Сурженко, яка в цьому році зустрічає свій 42-й сезон переробки винограду. Вона, як ніхто інший, здається, знає все про виноград та вино. Галина Терентіївна розповіла, що на сьогодні «Радсад» вже переробив мускатні групи винограду. Майже переробили «Піно Грі», найбільш якісний сорт для шампанських вин. На черзі — інші сорти з великим тоннажем.

Лабораторія, в якій працює Галина Сурженко, нагадує місце справжньої доброї чаклунки. Саме тут відбувається велике таїнство — свято народження вина. «Кожен сезон незвичний, особливий. Коли влітку була посуха, а згодом пішли дощі, трохи призупинилося цукронакопичення. Але з’явилося сонечко і виноградна лоза одразу зреагувала на тепло і позитивну сонячну енергію. Це заспокоїло душі виноградарів», — як казку розповідає про справу всього життя Галина Терентіївна.

Вона зазначила, що виробничі потужності винзаводу дають змогу переробити 12 тисяч тонн винограду. «Тож є запас потужностей. І ми випустимо корисний поживний харчовий продукт.

Енергетичне підживлення отримували люди навіть в складні часи після воєн та голодоморів, — каже головний винороб. — В 2020 році власники «Баядери» придбали для «Радсаду» сучасну холодильну установку і 40 ємностей, загальна місткість яких становить 150 тисяч декалітрів. Тому зараз відбувається процес бродіння винограду при температурі, яка контролюється. Це дуже важливо для отримання якісних виноматеріалів».

Виконувач обов’язків головного агронома Євген Корнієнко задоволений врожаєм.

Галина Терентіївна не приховує, що один з її найулюбленіших сортів — «Каберне», переробку якого вже завершують. Цей сорт є класичним, найбільш корисним, світовим лідером серед червоних вин. «З античних часів вважалось, що саме «Каберне» — перший лікар енотерапії. А наше покоління пам’ятає Чорнобильську катастрофу. І всі запаси «Каберне», які мав «Радсад», були направлені до Чорнобильської зони. Щоби люди захистили організм від радіонуклідів», — нагадує винороб.

Отже, акціонерне товариство «Радсад» працює злагоджено і чітко; дружно та відповідально. Кожен на своїй ділянці роботи наближає Перемогу.

Миколаївська область.

Фото автора.