Про це в інтерв’ю виданню Rheinische Post розповів глава Асоціації німецьких банків їжі Йохан Брюль. За його словами, третина пунктів роздачі так перевантажена, що їм, буває, доводиться припиняти роботу.
Річ у тім, що продукти харчування благодійники отримують здебільшого з торговельних мереж. Зазвичай це залишки товарів, у котрих добігає кінця термін придатності, і їх досі було достатньо. Нині ж, у зв’язку з кризою, рітейлери ретельніше розраховують обсяги товарів, котрі завозяться у магазини.
З другого боку, нині покупці менш прискіпливі й охоче беруть такі продукти зі знижкою. Тому банкам їжі мало що залишається. Звичайно, вони можуть закуповувати харчі, але й у них бракує коштів, оскільки фінансові пожертви скоротилися, а витрати на пальне і комунальні послуги різко зросли.
Такі само проблеми мають й інші такі банки по всій країні. У Баварії, приміром, кількість їх відвідувачів впродовж року зросла вдвічі, в Саксонії — у півтора разу, в Північному-Рейні Вестфалії — на 40 відсотків.
Співробітниця пункту роздачі в Піннеберзі, що в землі Шлезвіг-Гольштейн, Бригітта Еріх розповіла в інтерв’ю газеті Hamburger Abendblatt, що з початком війни в Україні кількість відвідувачів дедалі збільшується, а забезпечити їх продуктами харчування благодійна організація не в змозі.
Керівниця іншого пункту роздачі в невеликому містечку Ітерзен Магнус Магнуссен зазначила, що в списку очікування на продукти зазначені десь 40 родин. «Якщо раніше це були практично одні й ті самі люди, то нині по допомогу звертається дедалі більше тих, хто досі справлявся з проблемою самотужки, — розповідає вона. — А найгірше, що останнім часом нам доводиться відмовляти нужденним дедалі частіше...»
Глава Асоціації німецьких банків їжі Йохан Брюль засмучений також і тим, що співробітники благодійних організацій нині зазнають сильних психологічних навантажень — не лише у зв’язку зі збільшенням обсягів роботи, а й передусім тому, що доводиться відмовляти в допомозі тим, кому вона життєво необхідна.
За його словами, нині кількість відвідувачів банків їжі у ФРН становить два мільйони осіб. І він вважає, що ця кількість найближчим часом продовжить зростати разом з енергетичною інфляцією і підвищенням цін у магазинах. Але проблема браку продуктів при цьому не зникне. З початком опалювального сезону багатьом німцям доведеться робити вибір: витратити гроші на енергоносії чи на їжу? Тому в пунктах роздачі харчів очікують погіршення ситуації.
Тим часом офіційна статистика свідчить, що майже третину відвідувачів банків їжі становлять біженці з України, решта — німці та прибулі з інших країн. Утім, ідеться не лише про національність тих, хто приходить по харчі в центри їх роздачі, повідомляє саксонське видання Tag 24. Ті, котрі приходять по їжу, — це «строката суміш»: пенсіонери, матері, котрі самотужки виховують дітей, студенти, малозабезпечені всіх вікових груп. «Інфляція та подорожчання життя штовхають у пункти роздачі не лише отримувачів соціальної допомоги чи нужденних, а й, приміром, молоді сім’ї, котрі сплачують кредити за житло і котрим уже недостатньо просто відмовитися від відпустки», зазначає Tag 24.
Тому пунктам роздачі харчів доводиться «ставити» в чергу десятки людей, а для решти скоротити набір продуктового пакета, а також зробити жорсткішими правила: той, хто тричі без поважної причини пропустив свій день отримання продуктів, втрачає своє місце у черзі.
Берлін.
Фото: Вільне радіо.
