Дванадцять історій загиблих захисників «Азовсталі», представлених на виставці «Азовсталь: нові сенси», що її розгорнуто в залах Національної музею історії України, — один з найпотужніших символів нескореної нації, яка відчайдушно протистоїть на полі бою тоталітарній росії.

«Ці воїни віддали своє життя за наше життя, за незалежність, — каже один з організаторів проекту, співробітник музею Антон Богдалов. — Вирішили показати історії 12 захисників і назвати ці історії новими сенсами. Ті сенси, які були пов’язані з містом Маріуполь, металургійним підприємством, яке знав увесь світ, радянські сенси відійшли в минуле і не є актуальними. У 2022 році вони змінилися. Нові сенси Маріуполя, заводу — це асоціація з Героями».

«Азовсталь» пережила маховик сталінських репресій та руйнацію під час Другої світової війни. Саме тут, уже за часів незалежності, виготовили плити нового саркофага для ЧАЕС та матеріали, з яких побудували Скляний міст у Києві. Тож частина виставкового проекту розповідає історію підприємства від часу заснування до сьогодення. Та головний акцент експозиції зроблено на набутому за час повномасштабного вторгнення рф в Україну новому змісті «Азовсталі», що стала твердинею незламного українського духу.

Історії життя і боротьби бійців «Азову» організатори виставки, серед яких не лише музейники, а й батьки та родичі бійців, що входять до громадської організації родин загиблих захисників України «Серце назовні», вирішили показати через їхні особисті речі. Про те, що захисники Маріуполя, де йшли одні з найзапекліших боїв російсько-української війни, відважні, відчайдушні воїни і водночас звичайні люди, розповідають експонати, надані рідними героїв: спортивні нагороди, боксерська рукавичка, грамоти, одяг, іграшки. Тут і планшет з повідомленнями захисника «Азовсталі», Біблія, фотографії, зроблені на «Азовсталі» легендарним бійцем полку «Азов» Дмитром Козацьким («Орестом»). У скляному боксі поряд з портретом та біографією Богдана Демчука («Вогника») вишитий рушничок із словами «На щастя, на долю».

Ті, хто понад два місяці, перебуваючи в повному оточенні, чинили опір російським окупантам, у звичайному житті були звичайними людьми. «Хтось займався колекціонуванням, хтось любив ходити в гори, більшість займалася спортом. Такими цих людей змогли показати їхні батьки», — додає Антон Богдалов.

«Ця виставка — теж сенс. Вона розповідає і про те, як захисники Маріуполя змінили русло війни. «Азовсталь» — назва, що асоціювалася із заводом, стала метафорою, символом стійкості, незламності українських воїнів, людей, загалом держави», — зазначає директор музею Федір Андрощук. За його словами, головна мета експозиції — ще раз згадати про людей, міцніших за сталь.

«Їхньою кров’ю написана сучасна історія Маріуполя і «Азовсталі», — додає мати одного з Героїв Віра Литвиненко. — На цих світлинах — нездійсненні мрії. Рік ми живемо в страшному сні. 24 лютого — цілий рік один суцільний день, день болю від втрат, день хвилювання за рідних».

У центрі виставки — масштабний мурал, який на волонтерських засадах створив художник із Рівного Андрій Шостак.

«Намалював мурал за тиждень. Це образ «Азовсталі». І там проглядається образ людини, що відображає ту складну ситуацію, в якій люди там опинилися. Загалом, там дві постаті. Загиблих дуже багато, це спільний образ», — каже митець.
Фото з відкритих джерел.