Джон Стемп, англієць, мав одноногу дружину, що не є чимсь незвичайним, оскільки є дружини, в яких одноногі чоловіки.

 Була вона однонога не тому, що такою народилася (народжуються навіть безголові!), а тому, що одну із двох втратила. Що знову-таки стається  навіть із головами. Втрачають ноги, як відомо, з різних причин, у тому числі таких, одна з яких -- наші лікарі.

 І раптом англієць Джон Стемп овдовів: переходячи вулицю, дружина його потрапила під колеса, яких, на відміну від її ноги, одразу чотири! Усі встигли перебігти на інший бік, а вона не встигла... Оскільки бігла вдвічі повільніше, тому що з однією ногою.

 Джон Стемп так кохав свою дружину (от, щоб знали ті, в яких дружини двоногі, так ще довгоногі), що, залишившись без неї, одразу вирішив оженитися. Але взяти в дружини тільки ту, котра з одною ногою!

 Проте знайти ту, котра з одною ногою, лише трохи легше, ніж знайти ту, котра із трьома ногами, і тому Джон Стемп її довго шукав: в Англії, Шотландії, Ірландії й навіть в Ісландії, не шукав він тільки в Гренландії, тому що немає там англійок. Шукав він так багато скрізь, тому що -- а раптом?! Джон Стемп, англієць, почав не тільки мучитися від пошуків, а й із горя пити...

 І от якось, як завжди випивши, Джон Стемп раптом побачив жінку з одною ногою! В Англії, у графстві Вотшир. Хоча, так йому лише здалося, тому що був це звичайний пришляховий стовп!

 На радощах Джон Стемп біля стовпа став, дістав і почав...*

 Але англійські поліцейські всюдисущі та всевидящі: поблизу стовпа одразу й тут-таки опинився поліцейський, який, помітивши, що відбувається, заарештував Джона Стемпа, збоченця, й доправив його за приналежністю, приписану законом.

 Тепер, кажуть*, іде судовий розгляд.

 І все-таки суд у скрутному становищі: оскільки в Англії існує прецедент права, а прецеденту (такого випадку) за всю історію Англії не було, суд виправдав Джона Стемпа, англійця: немає закону! Тому що законом в Англії є прецедент.

 Але справа цим не закінчилася: до стовпа припасували Меморіал з написом, що Джон Стемп, англієць, такого-то числа й у такий-то час (зазначено рік, місяць, день і годину із хвилинами) займався з цим стовпом (у нас написали б (за хабар) -- на цьому місці, і було б це лише заняття в неналежному місці, а не збочення) тим, чим стовп ніколи ні з ким не займався.

 Джон Стемп подав апеляцію на перегляд рішення про виправдання (!): він згоден на відбування строку, який призначить йому суд, а натомість -- зняти Меморіал зі стовпа, а ще краще -- прибрати сам стовп! Разом із Меморіалом. Тим паче що стовп у всьому цьому ні до чого, хоча й був під час усього цього.

 Тому що строк -- явище тимчасове, а Меморіал -- вічний.

 *Газета "Події тижня" (66).