22 жовтня головний конвеєр підприємства знову запрацював після вимушеної зупинки невиробничого характеру. Підприємство зупинилося через те, що митниця перекрила постачання імпортних комплектуючих. Однак тепер митниця повідомила, що з документами все гаразд, і вантажі з Росії, Італії та Китаю надходять на завод. «Жоден контракт не буде зірвано. Звичайно, доведеться надолужити простій у п’ятницю і понеділок, але це цілком можливо», — зазначили на підприємстві. А також підкреслили, що вимушений простій працівникам оплатять — фінансове становище заводу дає змогу це зробити.
 
Нагадаю, що з 17 жовтня ХТЗ призупинив виробництво тракторів, заявивши, що необхідні для цього комплектуючі затримано на митниці. На митниці відповіли, що вантажі заводу оформляють у межах зазначених законодавством термінів. А затримку викликало те, що необхідні були додаткові документи. У відповідь адміністрація ХТЗ зупинила підприємство і відправила виробничих робітників у вимушену відпустку на невизначений строк.
— Ми дійшли консенсусу, всі питання й протиріччя вирішено, завод відновлює виробництво, — заявив гендиректор заводу Владислав Губін. І пообіцяв подати в суд на почесного президента групи «УПЕК», народного депутата Анатолія Гіршфельда за його висловлювання на адресу ХТЗ, зокрема, про «сірі корупційні схеми».
— Це не може мене не тривожити, — казав Анатолій Гиршфельд, занепокоєний ситуацією із зупинкою роботи ХТЗ. — Сьогодні співробітники заводу страждають від дій нового керівництва ХТЗ, від сірих корупційних схем, коли китайська продукція завозиться на територію України через Росію. Від якості китайських мостів страждає насамперед імідж ХТЗ. Політика держави спрямована на захист своїх робочих місць і інтересів регіону. Вона не може дивитися, як гордість і слава нашого машинобудування поступово стає китайською і втрачає в якості.
— Ці слова зганьбили добре ім’я Харківського тракторного заводу, — заявив Владислав Губін. — За 82 роки підприємство ніколи не брало участь у  жодних сірих корупційних схемах. Завод вико-ристовує  понад 60% комплектуючих українського виробництва. 300 суміжних підприємств працюють над створенням тракторів, для цього задіяно більше 100 тисяч чоловік по всій Україні. Ми не використовуємо мости виробництва Лозівського ковальсько-механічного заводу — це ринок, конкуренція, — підкреслив В. Губін.
У свою чергу, директор ЛКМЗ Василь Чорномаз  скаржиться, що завод уже поставив близько 250 комплектів мостів для харків’ян. За його словами, раніше ЛКМЗ у повному обсязі задовольняв потреби тракторного заводу і нарікань на якість не було. «Вони просто перестали забирати у нас продукцію, — каже Василь Чорномаз. — Нині механоскладальний цех заводу, в якому виготовляли мости для ХТЗ, повністю стоїть».
ХТЗ відновив виробництво тракторів. Але ставити крапку в цьому конфлікті, який влада і виробники цього разу м’яко спустили на гальмах, мабуть, зарано. Але висновок з цього можна зробити. Промисловці здатні протистояти державному адміністративному тиску. Це по-перше. А по-друге, економіка далі не бажає грати в гру «підтримаємо вітчизняного виробника», а розвивається лише за   економічними формулами — створюємо продукт не з тих комплектуючих, які комусь треба продати, а з тих, які необхідні для якості самого продукту.
Фото надано відділом маркетингу ХТЗ.