Вечірнє засідання 8 жовтня

Верховна Рада 236-ма голосами прийняла в першому читанні урядовий проект закону про внесення зміни до статті 18 Закону «Про міліцію» щодо вдосконалення системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ. Цей документ передбачає запровадити таку новацію: якщо курсанти вищих навчальних закладів МВС достроково припиняють навчання, або ж випускники міліцейських вишів упродовж трьох років після закінчення навчання звільняються зі служби у правоохоронних органах (окрім випадків звільнення за станом здоров’я чи в разі скорочення штатів), то вони повинні відшкодувати державі вартість свого навчання. А це — 100 тисяч гривень.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Віктор Дубовик, доповідаючи законопроект, зауважив, що прийняття цього законопроекту сприятиме поліпшенню кадрового забезпечення органів внутрішніх справ і підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. Адже нині кожен другий випускник вузу системи МВС звільняється зі служби в правоохоронних органах і переходить працювати у комерційні структури.
Під час обговорення багато депутатів висловили критичні зауваження до законопроекту. Зокрема, Григорій Смітюх (Партія регіонів) запропонував застосувати такий само підхід не лише до випускників міліцейських вишів, а до всіх студентів, які навчаються за державним замовленням — або вони відпрацюють належний термін за спеціальністю, або відшкодують державі кошти, витрачені на їх навчання. Деякі промовці наголошували на потребі реформи правоохоронної системи. Опозиційні фракції не підтримали законопроект. Віталій Ярема (фракція «Батьківщина») висловив думку, що із запровадженням такої новації випускники міліцейських вишів перетворяться фактично на «рабів системи». Ігор Мірошниченко («Свобода») вважає, що цей закон сприятиме перетворенню правоохоронної системи на каральний орган. Водночас лунали й інші думки: недопустимо, коли держава витрачає великі кошти на освіту людям, які виявили бажання працювати у правоохоронних органах, а після випуску вони «передумують» і йдуть у бізнес.
У першому читанні прийнято й два законопроекти, спрямовані на спрощення процедури ведення бізнесу, що є однією з вимог для України з боку ЄС, урядовий проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків спрямований на спрощення процедур започаткування бізнесу та забезпечення вільного і безоплатного доступу до інформації із державних реєстрів, що містять відомості про суб’єктів господарювання. Проектом, зокрема, пропонується скоротити строки повідомлення банками та іншими фінансовими установами органів державної податкової служби про відкриття рахунків платників податків і повідомлення органами державної податкової служби фінансових установ про взяття або відмову у взятті таких рахунків на облік. А також оприлюднювати на єдиному веб-порталі інформацію про взяття на облік платників податку, їх реєстрацію як платників податку.
Ще одним прийнятим у першому читанні законопроектом — про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу, який доповів голова Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Бродський, пропонується скасувати сплату реєстраційного збору, а також спростити механізм державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Пропонується дозволити подавати електронні документи без обов’язкового використання електронного цифрового підпису, достатньо буде, наприклад, передати файл із зображенням або QR-коду, в тому числі через Інтернет та мобільний зв’язок. А також скасувати обов’язкове застосування печаток суб’єктами господарської діяльності. Адже печатки нині можна дуже легко підробити. М. Бродський розповів, як перевірив це власноруч, замовивши дублікат печатки за 40 доларів у сусідній Білорусі.
У першому читанні також ухвалено законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи державного управління у сфері дорожнього господарства, про державну допомогу суб’єктам господарювання, про внесення змін до статті 35 Бюджетного кодексу України (щодо державної допомоги суб’єктам господарювання), про Фонд гарантування страхових виплат за договорами страхування життя.