Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти на своєму вчорашньому засіданні рекомендував парламенту прийняти за основу проект закону України про Державний бюджет України на 2015 рік (№1000 від 23.12.2014) з урахуванням низки пропозицій. Зокрема, народні депутати запропонували збільшити, порівняно з урядовим варіантом, видатки на науку (НАНУ додатково отримає 654 млн. грн., НАПН — 42 млн. 987 тис. грн., переглянуть також кошториси національних академій аграрних, медичних та правових наук, збільшать видатки на університетські дослідження).
 Крім того, комітет висловив стурбованість намірами уряду перекласти турботи про початкову ланку освіти на місцеві органи влади без передбачення відповідних субвенцій. У своїх пропозиціях до освітянського кошторису він запропонував вилучити з переліку закладів І—ІІ рівнів акредитації, які з наступного року фінансуватимуть з місцевих бюджетів, унікальні для України загальноосвітні навчальні заклади, а також коледжі, які є структурними підрозділами вишів, та позашкільні навчальні заклади загальнодержавного значення.
Народні депутати проголосували за збереження податкових пільг для навчальних закладів незалежно від форм власності і джерел фінансування та проти зміни чинної редакції Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування освітніх послуг.
Крім того, комітет повернув уряду на доопрацювання проект закону про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (реєстраційний №1577). Комітет не підтримає наступу на соціальні гарантії для науковців і педагогів. Народні депутати виступили проти перегляду законів «Про вищу освіту» та деяких статей законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту» та «Про наукову та науково-технічну діяльність».
— Ми готові йти на певні компроміси, — наголосила голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич, проте ми категорично проти вилучення з чинних законів норм щодо оплати праці наукових та педагогічних працівників. Які тоді вони матимуть стимули? Маємо зберегти рівень оплати праці вчителів. І це безкомпромісна позиція.
Зокрема, депутати висловилися за збереження чинної системи доплат за наукові ступені та вчені звання. Крім того, комітет не підтримав запропоновану Мінфіном норму, згідно з якою умови оплати праці працівників шкіл мають встановлюватися Кабінетом Міністрів.
Народні депутати висловилися за збереження нинішнього педагогічного навантаження та законодавчо гарантованих виплат «сіячам розумного, доброго й вічного» за додаткову педагогічну роботу (перевірку зошитів, класне керівництво, завідування кабінетом тощо). Сільських вчителів, як і раніше, мають забезпечувати житлом з опаленням і освітленням. А дітей — підвезенням до місця навчання на шкільному автобусі, причому останні витрати мають бути закладені в державний бюджет.
— Незважаючи на складні умови, освітня і наукова сфери завжди мають залишатися пріоритетними у формуванні бюджетної політики, — впевнена голова профільного парламентського комітету Лілія Гриневич.
В обґрунтуванні свого рішення комітет зазначив, що в урядовому проекті загальні видатки державного бюджету на 2015 рік плануються у розмірі 502 936,68 млн. грн., що на 93,9 млрд. грн. більше, ніж було передбачено держбюджетом на 2014 рік. Однак видатки загального фонду держбюджету на наступний рік Міністерству освіти і науки, Національній академії наук України та національним галузевим академіям наук плануються обсягом 15 977,8 млн. грн., що на 28 відсотків (або на 6 430,9 млн. грн.) менше, ніж у 2014 році.
Науковцям доведеться або мовчки звільнятися, або затягувати паски — істотно зменшуються видатки на галузеві академії наук. Зокрема, скорочення фінансування Національної академії педагогічних наук за пропозиціями уряду сягне 80 відсотків порівняно з торішнім показником. Присутній під час засідання комітету голова НАПН Василь Кремень, хоча і не заперечував необхідності реструктуризації наукових установ, але таке бюджетне «урізання» порівняв зі знищенням Академії. За його словами, з огляду на запропонований урядом кошторис йому доведеться скоротити 1000 наукових працівників НАПН з наявних 1500. Знищенням науки вважають таку економію й очільники Національної академії правових наук та Національної академії аграрних наук, яким уряд планує урізати фінансування (порівняно з 2014 роком) на 80 відсотків та 51 відсоток відповідно. Аграріїв ще примусять платити державі орендну плату за землю, якою користуються, зокрема, дослідні господарства НААН. Видатки на вузівську науку зменшуються на 27 відсотків.
Під час дискусії виникла трагікомічна ситуація, коли в суперечках про віднімання й додавання сум до освітянського кошторису заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук намагався з’ясувати у своїх колег із МОН, хто саме подав від освітянського відомства пропозиції щодо скорочення бюджетних видатків, які він тримає в руках. На засіданні були присутні три заступники профільного міністра, які заявили, що жодного офіційного документа з такими пропозиціями від МОН не надходило.
Наприкінці дискусії щодо майбутнього бюджету голова профспілки НАНУ Анатолій Широков анонсував проведення в урядовому кварталі протестної акції під час завтрашнього засідання Верховної Ради. «До нас приєднаються і працівники Національної академії педагогічних наук», — повідомив він. НАНУ скаржиться на хронічне недофінансування (торік науковцям не вистачило 100 млн. грн. на зарплати, і працівники багатьох академічних інститутів були змушені писати заяви про відпустки за власний рахунок). Цьогоріч кошторис НАНУ уряд пропонує зменшити ще на 19 відсотків.
«Розуміючи ситуацію в країні, у жовтні цього року НАНУ надіслала Президенту і уряду перелік із 129 готових до впровадження розробок та технологій на підприємствах «Укроборонпрому» та пропозицій щодо замовлень на здійснення 248 прикладних розробок і технологій, що протягом одного-двох років можуть бути створені установами Академії в інтересах оборонно-промислового комплексу», — нагадав він. Проте це не було враховано в урядовому законопроекті про державний бюджет.