Суднобудівна галузь переживає не найкращі часи. В Україні для активного розвитку цього напряму є високий науковий потенціал, наявність власної сировинної бази, необхідних виробничих потужностей і кваліфікованих кадрів. Багатопрофільність виробництва, орієнтація на світовий ринок, можливість виготовляти конкурентоспроможну продукцію свідчать про те, що наша держава зможе зберегти та розвити накопичений суднобудівний потенціал.

Про ситуацію в галузі, її підводні течії, перспективи виживання в умовах економічної кризи на прикладі легендарного Миколаївського суднобудівного заводу «Океан» розповідає екс-президент підприємства, а нині директор ТОВ «Океан-Судноремонт» Леонід Михайлович Шумило.
— З 2008 року в суднобудуванні почалася затяжна криза, і багато підприємств, не тільки в Україні, а й Росії, Норвегії, інших країнах, почали зазнавати серйозних проблем. З ринку пішли замовники, і суднобудівні заводи залишалися без роботи. Ті рідкі замовлення, які вдавалося одержати, доводилося обраховувати в режимі суворої економії, часом працювати собі на збиток, аби тільки не «покласти» підприємство, не дати повністю йому зупинитися.
— Ви керували заводом з 2010 по 2012 рік. Що відбувалося з підприємством у той час?
— Я отримав в управління підприємство з великою накопиченою заборгованістю, і не тільки з заробітної плати, податків і комунальних платежів, а й з поточних замовлень, які були на заводі. Грошей не було, а здачу об’єктів замовнику в строк ніхто не скасовував. Час був непростий. Менеджмент заводу та Наглядова рада робили все можливе, щоб утримати «Океан» на плаву. Неоціненну допомогу надали акціонери. Саме завдяки їхній підтримці підприємство вистояло. Та й зараз ми перебуваємо в постійній оперативній взаємодії як з акціонерами, так і з Наглядовою радою товариства. У нас спільні завдання й розуміння того, що необхідно спільно робити.
А в ті роки керувати заводом було непросто — чимало різних структур намагалися його захопити. Адже підприємство займає площу понад 100 га, з чудовою причальною стінкою, з обладнанням, здатним виконувати перевалку різного вантажу. Декому так і хотілося зробити з найвідомішого суднобудівного гіганта склад для зберігання сировини, піску чи щебеню, а потомствених корабелів змусити працювати лопатою. Недоброзичливці атакували з усіх боків: то інспекцію напустять, то експортну ліцензію призупинять... Хіба мало способів зіпсувати життя підприємству?
— Виходить, увесь цей час суднобудівний гігант викликав непідробний інтерес у бізнес-структур?
— Це так. Заводом цікавляться багато хто. Інша справа, що у всіх різні інтереси та методи їх досягнення. Іноді доходило й до доволі жорстких дій. От, наприклад, ухвалюється якесь швидке судове рішення про процедуру банкрутства заводу зі смішною сумою вимог. Моментально з’являється арбітражний керуючий з охороною, захоплюють кабінети і займаються цілком певною діяльністю. Як до такого ставитися? Ми пішли законним шляхом — звернулися до суду, визнали рішення про банкрутство незаконним і нежданих гостей випровадили.
А ось буквально недавно, в 20-х числах серпня, одеський господарський апеляційний суд прийняв остаточне рішення за позовом голландської компанії, яка нібито має відношення до групи «Фінанси та кредит». Компанія намагалася довести, що є кредитором заводу на суму понад мільярд гривень! У позові повністю відмовили...
— Як бачимо, недоброзичливців у заводу вистачало. А чи були партнери?
Так, трималися і боролися. 2012 року стало зрозуміло, Україна занадто тісна для такої кількості суднобудівних заводів за тотальної відсутності замовлень і фінансування. Так народилася ідея створити синергію з іншими суднобудівниками і разом спробувати протистояти кризовому шторму.
Як з можливим партнером акціонери заводу почали вести переговори з фінансово-промисловою групою «Смарт-холдинг» Вадима Новінського. Враховуючи, що до групи входили Херсонський і Чорноморський суднобудівні заводи, то їх інтеграція з «Океаном» здавалася вражаючою.
Новому стратегічному партнерству було необхідно чітко регулювати виробничу, маркетингову та управлінську діяльність, саме тому акціонери прийняли рішення призначити на посаду президента «Океану» Василя Федіна, який на той час очолював Херсонський суднобудівний завод.
Повторюся, у той час завод мав велику операційну та кредиторську заборгованість, і працювати в умовах зростання витрат було неможливе. Тому почали процедуру технічного банкрутства заводу. Основна маса заборгованості є так званими корпоративними боргами, тобто коштами, отриманими від акціонерів на розвиток підприємства. У такій ситуації акціонери стають його кредиторами в процедурі банкрутства і можуть управляти активом. Одночасно завод одержує перепочинок у частині платежів і можливість оптимізувати операційну діяльність. На жаль, такі способи виживання в непростих умовах ринку — дуже поширена практика. Ми ж, зі свого боку, продовжили роботу з пошуку можливостей завантаження підприємства, розуміючи, що це єдиний шанс забезпечити нормальну роботу заводу.
— Як ви оцінюєте потенціал заводу «Океан» у зв’язці з іншими суднобудівними підприємствами?
— Потенціалом заводу «Океан» є його серйозна конкурентна перевага в частині свого технічного та технологічного оснащення, сучасних технологій, які дають змогу виробляти продукцію, що відповідає найвищим вимогам, а також досвідченого трудового колективу. Найголовніше — це накопичений за останнє десятиліття досвід у виробництві найзатребуванішої судноплавної продукції: суден комерційного флоту, офшорних і вантажних, постачальницьких і поромних суден, танкерів-хімовозів та багато інших.
— Як досвідчений керівник, професіонал, який володіє ситуацією, хотіли б повернутися на завод?
— Я не розривав свій зв’язок з «Океаном». Працюючи в київському офісі, доводиться вирішувати багато дуже складних завдань. Але, сказати правду, багато проблем, напевно, міг би розв’язати ефективніше, перебуваючи безпосередньо на заводі, в рідних стінах. Не виключаю для себе можливості зробити посильний внесок у діяльність підприємства. Принаймні це питання перебуває в компетенції Загальних зборів акціонерів. Дочекаємося їх, тим більше, що чергові мають відбутися вже у жовтні.
 
 
ІЗ ДОСЬЄ:
 
 
ПАО МСЗ «Океан» заснований 1951 року (модернізований 1971 р.) як суднобудівне підприємство. Розташований за 42 км від Чорного моря. Профільна продукція — повнокомплектні судна, корпуси суден, різні види металоконструкцій, судноремонт і модернізація суден.
C 1952 по 1972 рік завод побудував і здав замовнику понад 200 суден, серед них —сім морських суховантажів, 46 рефрижераторів, лісовози та траулери. В 1968 р. почалося виробництво морозильних супертраулерів «Алтай». В 1970 р. на заводі відбулася модернізація, яка включала будівництво сухого дока, найбільшого в Європі, що дало змогу почати будівництво великотоннажних суден, нафторудовозів, а також рибодобувних баз і науково-дослідних суден.
 
 
Миколаївський суднобудівний завод «Океан».