Молода дизайнерка з Кам’янця-Подільського Таня Кльова, про яку «Голос України» розповідав раніше як про авторку неймовірно оригінальних жіночих сумочок, цього літа підкорила вибагливу до моди Францію. Але вже — капелюшками. Вона стала єдиною представницею України на XXІ фестивалі капелюшків і сумок «Du Chapeau-2013», що відбувся у Тулузі.

Тетяна має клієнтів у Європі вже не перший рік. Жінки носять її сумочки, викликаючи захоплення в оточуючих. Де придбати такі ж оригінальні, допитуються не лише представниці прекрасної статі, а й чоловіки. Вони розуміють: такий подарунок підкорить будь-яку серцеїдку. Вподобав витвори українського дизайнера й організатор згаданого фестивалю Патрік Капоен. Він одразу сказав, що ці роботи чудові, але порадив для ансамблю створити ще й капелюшки. Так у дівчини з’явився шанс взяти участь у тулузькому фесті.

— Я виконала умову, відправила капелюшки для затвердження, — згадує Таня. — Вони пройшли на «ура», й мені одразу вислали запрошення. І я поїхала до Франції. Зізнаюся, сама подорожувала по закордонах вперше, тому відчувала навіть певний острах: а якщо мене обдурять, а якщо потраплю до рук торговців людьми? Проте дуже швидко переконалася, що маю справу з порядними людьми та гарною країною. В аеропорту мене чекала спеціально замовлена машина. Учасників фесту розселили по волонтерських сім’ях, які вже не один рік допомагають організаторам. Я жила в російськомовній родині. Ми отримали змогу подорожувати, відвідали чудові замки, були на фабриках, де виготовляють капелюшки та взуття відомих брендів, зокрема, в маєтках Chateau Dumas та Dіllon Wallwork, головні убори якого замовляє королева Великобританії. Усім гостям надали в розпорядження авто з водіями. Я ще ніколи не почувалася такою важливою персоною.

Єдине, про що дуже жалкувала українка, це те, що не володіє французькою, а лише трохи англійською. Французи, навіть знаючи англійську, нею майже не користуються, бо вболівають за розвиток та поширення власної мови, англійська й так, кажуть, проникла всюди. Та з 18 країн приїхали учасники, які не знали навіть англійської. Мабуть, вважаючи, що красу і моду мають усі розуміти й без слів.

До речі, саме з нашою співвітчизницею у Франції трапився кумедний мовний курйоз.

— Коли моделі закінчили дефіле на подіумі, на сцені з’явилася моя робота, — розповідає Таня, — я ще довго не могла зрозуміти, чи це насправді відбувається зі мною. Високопрофесійне журі, в якому працював і дизайнер капелюшків королеви Великобританії, оцінило саме мої твори, хоча серед учасників були й ті, хто займається цією справою все життя. Я побачила, що судді діють чесно, нікому не підігрують, нікого не витягують. Росіянки Наташа Борисова та Єлизавета Литвинова, котрі на капелюшному мистецтві зуби з’їли, були дуже здивовані, що перемога дісталася не їм. І ось я чую слово «Україна», своє прізвище, вся аж затерпаю, а потім, коли на мене спрямовуються сотні поглядів, зриваюся з місця, мчу на сцену й схвильовано вихоплюю у ведучої мікрофон. «Сенк’ю вері мач! Ай лав Тулуза!» — мало не кричу. У відповідь чую веселий регіт...

Три «кльових» капелюшки відібрали для дефіле, з них два були представлені на конкурсі — солом’яний та чорний фетровий «Повітряна ваніль». Останній — переможець, тож поїде на виставку до Парижу. 

А Таня отримала два дипломи, грошову винагороду, медаль і головний приз від журналу «Hat Magazіne», який готує про дизайнерку-дебютантку статтю.

Журі передусім звертало увагу на ідею та креатив і побачило це саме в українки. Творча натура підказала Тані моделі для фактично перших у її житті капелюшків. Солом’яний мав вигляд човна, всередині якого було гніздечко з яйцями-писанками. «Повітряна ваніль» — у стилі модерн. По краях вуалі — тонка вишивка ювелірної роботи.

— На жаль, українки майже не носять капелюшків, — зітхає Таня. — А вони ж так прикрашають жінку! Я в Тулузі придбала собі один і прогулялася рідним містом по приїзду. На мене дивилися, наче на дивачку. Тож привчатиму наших жінок до капелюшків. А поки що — працюватиму на французьких замовників, які прагнуть співпрацювати.

Наступного дня Таню вітали всі учасники фесту, бажали їй успіхів. А на прощальній вечірці, коли хтось із присутніх заспівав свою національну пісню, подолянка Таня Кльова не стрималася й собі вийшла на сцену і виконала «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов». Чотири сотні глядачів сприйняли її виступ дуже гаряче і довго аплодували. Чималу роль тут зіграли й вишиванки, в яких дівчина з’явилася на фестивалі. Кожен хотів до них торкнутися.

— Сподіваюся, що трішки змінила думку французів про Україну, — зізнається дівчина. — Чула, вони сприймають нас не зовсім позитивно. Мене запросили на фестиваль наступного року. Отож, працюю над новою колекцією.

Дизайнерка з України Таня Кльова (праворуч) з учасницями фестивалю з Росії та Ірландії.

Фото з архіву Тетяни КЛЬОВИ.