Чи впораються з владою сільські старости?

— Як ми пам’ятаємо, в 2004 році вже були спроби змінити адміністративно-територіальний устрій України. Але через політичну кризу проект реформи призупинили. Сьогодні нам пропонують нову концепцію місцевого самоврядування. В основі лежить активність населення. Якщо говорити простою мовою: збирається купка активних мешканців, приходить до сільської ради і каже: у нас є пропозиція, ми хочемо взяти участь, де можна отримати гроші? Але не враховується демографічний склад, розрізненість сіл. У концепції немає чіткого механізму формування територіальної одиниці. Збережеться Костянтинівський район чи ні? У концепції зазначено, що територія адміністративно-територіальної одиниці є нерозривною, наявність анклавів чи ексклавів не допускається. Ми маємо таку ситуацію, коли на території нашого району розташовані міста обласного підпорядкування.

— Розробники вважають, що реформа буде вдало реалізована у разі виконання п’яти основних завдань. Серед них найскладніше — максимальне залучення населення до прийняття управлінських рішень. Ми вже намагалися проводити обговорення з сільськими головами і зайшли у глухий кут. Поки не зрозуміємо, як відбуватиметься районування громад, неможливо далі прогнозувати. Але вже очевидно, що більшість сільських рад втратять функції прийняття рішень і стратегічного планування. На населення під час реформи лягає велика відповідальність. Громадяни погоджуватимуть стратегічні плани розвитку, матимуть право проводити референдум, вимагати від посадових осіб звітів. Чи готове населення до цього? Зовсім ні. Тому ми повинні його підготувати.

Варто звернути увагу на пункт «Утворення об’єднаних територіальних громад». Навіть механізм об’єднання передбачено, тобто вважається, що громади будуть дуже активні і свідомі. Проаналізувавши документ, зрозуміла: підготовчу роботу ми давно ведемо — беручи участь у проекті ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Те, чого нас навчали європейці, — це підготовка до реформи. Все грунтується на самоорганізації населення, на його участі в проектах.

— Ми чудово знаємо, що більшість сільрад не здатна забезпечити себе. Сільські голови не мають жодних важелів влади, бо немає грошей. Щодо територіального устрою. Наприклад, у межах нашого району — два міста: Дзержинськ і Дружківка. Якщо приєднати їх, то район із центром у Костянтинівці матиме не 100 тисяч населення, а вже понад 200. Ще більше укрупнювати, вважаю, недоцільно, для Донеччини це буде дуже громіздка система. Якщо раніше в області налічувалося 45 територіальних одиниць — міст і районів, — то залишиться 17.

Концепція реформування робить вертикаль влади більш жорсткою. Якщо почнуть краяти райони — будуть великі проблеми. Але шляхом простого об’єднання процес піде швидше. Безумовно, будуть незадоволені. Потрібно визначити базові міста, навколо яких формуватимуться території. А вже навколо них креслити циркулем район. Поки що у нас єдине мірило — швидкість «швидкої допомоги». Але застосовувати цей критерій для всієї України неможливо.

— Фінансова забезпеченість більшості сільських громад низька, і виконати поставлені завдання вони не можуть. Назріває потреба в об’єднанні. В селах — проблема кадрового потенціалу. Складно знайти навіть головного бухгалтера, який би відповідав сучасним вимогам. Метою реформи є самодостатність громад. Якщо на території району буде 4—5 сільських громад, то знайдуться і фахівці, котрі очолять відповідальні ділянки роботи. Крім того, передбачені зміни взаємостосунків із бюджетом. Для всієї України розроблять єдині стандарти, єдиний рівень бюджетної забезпеченості. Реформування продиктоване життям, воно вже необхідне.

— Хочу зупинитися на технічній частині цього питання. Вартість складання плану 1 квадратного кілометра — від 15 до 20 тисяч гривень. Це велика витратна частина, коли ми робитимемо детальні плани території. І якщо потрібно швидко — проектні організації не працюватимуть за невеликі гроші. А в проекті концепції записано — «органи влади на новій територіальній основі». Але перш ніж щось розділити, потрібно мати уявлення, що розділяти. А цього немає. Спочатку треба зробити план території району, щоб чітко уявляти, де і що маємо. Це потрібно і тепер, щоб видно було, де відбувається самозахоплення і хто землю, грубо кажучи, вкрав. Але якщо підходити до цього скрупульозно, процес займає багато часу. За рік ми зробили документацію на шість сіл — 10 відсотків від загальної кількості. То за який час зробимо 60 сіл? А на 18 сіл узагалі немає жодних матеріалів.

— Найголовніше — щоб процес відбувся безболісно і не постраждало населення. Бо ми вже пройшли медичну реформу і тупцюємо на місці. Важливо зберегти на територіях сіл медичні та культурні заклади, школи, дитсадки. Якщо це питання не буде вирішене, половина населених пунктів зникне з лиця землі. На жаль, механізму об’єднання громад немає. Можливо, якійсь громаді вигідніше до іншого району приєднатися?

— Як я зрозуміла, після реформи адміністративно-територіальний устрій складатиметься із трьох рівнів — базовий, районний, регіональний. Базовий — це сільська, селищна, міська ради. Тобто всі вони залишаються. В концепції чітко записано, що протягом трьох років держава підтримуватиме місцеві об’єднання громадян. Гадаю, нам потрібно готуватися до того, що на наступні місцеві вибори ми вже підемо з урахуванням реформування системи органів місцевого самоврядування. Кількість громад зменшиться. Не виключено, що саме тоді з’являться так звані старости на селі. Староста — це помічник сільського голови чи його заступник. Але зрозуміло, що вже цілого самоврядного органу в таких громадах не буде.

В обговоренні взяли активну участь депутати районної ради Клавдія Козаченко, Алла Сінельникова та інші. Представники громад застерігали від поспішних і непродуманих кроків, які можуть негативно позначитися на мешканцях. Водночас учасники круглого столу підтримали ідею реформування системи місцевого самоврядування, внаслідок чого територіальні громади стануть самостійними. В основі змін повинні лежати поліпшення інфраструктури сільського району, доступність адміністративних і соціальних послуг для населення.

Донецька область.