«Голос України» 19 липня 2013 року опублікував статтю «Обмінялися думками. Час діяти». В ній, зокрема, йшлося про зустріч керівників регіональних організацій Вільної профспілки освіти і науки (ВПОН) з головою профільного комітету Верховної Ради України Лілією Гриневич.

Редакція отримала роз’яснення відділу взаємодії із засобами масової інформації Міністерства освіти і науки. Друкуємо їх із незначними скороченнями.
«Критичні зауваження керівників регіональних організацій ВПОН, висловлені на зустрічі з профільним комітетом Верховної Ради, свідчать про недостатню їхню поінформованість.
Зокрема, у статті зазначається, що голову первинної профспілкової організації Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу Олександра Кізяна найбільше турбує заплановане виведення із системи вищої освіти коледжів і технікумів. Тож хотіли би зазначити, що в чинному Законі України «Про вищу освіту», прийнятому ще 2002 року, умовно кажучи, міститься положення двох законів. Перший з них регламентує підготовку фахівців середньої ланки, а другий — фахівців з повною вищою освітою. Єдине, що об’єднує ці різні типи навчальних закладів, — назва закону та ступеневість освіти. Мається на увазі можливість випускників, які успішно закінчили технікум чи коледж, продовжувати освіту за скороченим терміном підготовки в університеті.
Водночас у цьому законі закладено певні протиріччя. У технікумах і коледжах навчання здійснюють педагогічні працівники, в університетах — науково-педагогічні. До цих категорій зовсім різні вимоги та рівень навантаження, крім того, в технікумах і коледжах відсутня наукова робота та підготовка кадрів вищої кваліфікації, зокрема педагогічних та науково-педагогічних працівників. Також існують значні відмінності в системі оплати праці викладачів. У зв’язку з цим у трьох законопроектах, поданих до Верховної Ради України, в тому числі й у законопроекті №1187-1, передбачається виведення фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста з системи вищої освіти.
Варто зауважити, що міністерством також прийнято рішення розробити новий законопроект про професійну освіту. До майбутньої системи мають увійти заклади, які готують кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів.
...Учасники зустрічі розповідали, що «нові навчальні програми не сприяють розвиткові дітей». У відповідь хотіли би констатувати, що метою розробників було... створення принципово нових програм, які б відповідали не тільки сучасному розвиткові науки та технологій, а й максимально враховували вікові особливості розвитку дитини та не шкодили її здоров’ю.
Як ніколи раніше, бралася до уваги громадська думка! Проекти всіх програм розмістили на офіційному веб-сайті МОН, їх обговорено на круглих столах, нарадах, форумах, з’їздах, де вони в основному отримали схвалення і підтримку...
У статті йдеться про якість підручників. Нагадаємо, що всеукраїнські конкурси підручників для учнів 1—4 та 5—9 класів проводилися відповідно до Положень про Всеукраїнський конкурс рукописів.., затверджених наказами профільного міністерства і зареєстрованих в Міністерстві юстиції (далі прес-служба детально розписує процедуру проведення конкурсу. — Ред.). Уперше в Україні запроваджено громадсько-педагогічне обговорення оригінал-макетів новостворених підручників та їх аналіз на базі обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників.
Також у статті порушувалися питання виплати заробітної плати освітянам, наповнюваності класів, роботи пришкільних таборів тощо.
І на завершення. Представники Міністерства освіти і науки України, на жаль, не були запрошені на вищезазначену зустріч... МОН готове до спілкування та врахування конструктивних пропозицій освітян».

ДослІвно 

В Україні станом на 1 липня 2013 року заробітна плата, відпускні педагогічним працівникам нараховано та виплачено в повному обсязі.

Середня наповнюваність класів у школах становить 18 учнів. Звичайно, в мегаполісах існують заклади з великою наповнюваністю, але це свідчить, перш за все, про високий рейтинг школи і бажання батьків навчати в ній дітей.

 У червні 2013 року у пришкільних таборах відпочили майже 1,3 млн. дітей. А це означає, 1,3 мільйона батьків написали заяви і виявили бажання, щоб їхні діти відпочили «на асфальті», як сказав один із учасників зустрічі. У червні існування пришкільних таборів необхідне багатьом батькам. У таких таборах діти отримують харчування, екскурсії, спортивні ігри тощо.