Тепер стало зрозуміло, чому В. Путін раптом заговорив про валдайського «мішку» і його кігті. Мовляв, імперіалісти заарканять французьким ланцюгом хазяїна тайги, німецькими обценьками вирвуть зуби, англійськими ножицями відчикрижать кігті, натягнуть на клишоногого американські кросівки «Найк» і у зганьблений писок тицятимуть мікрофон CNN, Бі-бі-сі і Рейтер. На глум і посміховисько всього світу.

Але «мішку» цими санкціями не взяти. Він сам собі на лапах зубами кігті вирве, а «Найк» не взує! Коли дуже рубль припече, погодиться лише на свої рідні російські калоші. Та й то не з ручок якоїсь там, у французькій сукні, фіфочки, а з ручищ справжньої російської баби, яка готова його, «мішку», на скаку зупинити, скипидару «з горла» дьорнути і дитину від самого Путіна народити. Ось!
І щоб губи у баби були нафарбовані не імпортною помадою, а обов’язково... з відвару лушпиння цибулі. Тому що валдайські «мішки», як і справжні російські мужики, на зразок сенатора Ігоря Чернишова, люблять... природність.
Але, як кажуть на Валдайщині: «На вкус и цвет мишки нет». Тому цей сенатор пропонує свій рубльово-калошний варіант природності: «Якщо так дуже кортить нафарбувати губи, будь ласка, буряк — натурально, хімія в організм не потрапляє. Та й у нижній білизні московської фабрики наші жінки красивіші, ніж у французькій...»!
Отут саме час перейти на поезію:
«Мишка косолапый
По тайге идет,
Старые галоши — 
задом наперед.
Не меняет мишка
Царственный притоп
И за шишкой шишка
Попадает в лоб...».