Парламентська хроніка

Ранкове засідання 5 липня
Голова Верховної Ради Володимир Рибак закрив другу сесію Верховної Ради сьомого скликання. У своєму виступі він зауважив, що сесія відбувалася на високому рівні політичного напруження. Отже, рівень ефективності роботи народних депутатів навряд чи можна вважати задовільним (повний текст виступу читайте в газеті). Наступний тиждень народні депутати працюватимуть у комітетах.
Перед тим у парламенті відбулась година запитань до уряду, під час якої депутати заслухали інформацію щодо перспектив підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також про початок вступної кампанії та перебіг збору врожаю.
Так, міністр закордонних справ Леонід Кожара запевнив: європейська інтеграція залишається ключовим пріоритетом державної зовнішньої політики. Стратегічно важливим елементом, який визначатиме подальшу долю та динаміку розвитку відносин між Україною та ЄС, має стати Угода про асоціацію. Для забезпечення необхідних умов для підписання угоди Україна істотно активізувала двосторонній політичний діалог з ЄС, повідомив він. Зокрема, відбулась низка візитів високого рівня до інституцій ЄС, а також представників ЄС до України. Запроваджено також регулярний обмін інформацією з ЄС з усіх важливих питань нашого двостороннього порядку денного. «Знаковою подією у цьому контексті стало 16-те засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС, яке відбулося 24 червня цього року в Люксембурзі. Ми мали унікальну можливість обговорити весь спектр питань порядку денного відносин з ЄС. У центрі уваги перебували питання прогресу нашої держави у виконанні домовленостей, досягнутих за підсумками 16-го саміту Україна—ЄС. Фактично саме їх реалізація має уможливити підписання Угоди про асоціацію», — сказав він. Л. Кожара повідомив також, що за підсумками засідання можна констатувати: ЄС конструктивно налаштований на подальший рух до підписання Угоди про асоціацію на Вільнюському саміті «Східного парт-нерства».
Проте, зауважив урядовець, маємо підкріпити досягнуті результати конкретними діями, практичними результатами, законотворчою роботою, прогресом в імплементації європейських стандартів в Україні. «Позиція багатьох держав—членів ЄС щодо підписання Угоди останнім часом істотно поліпшилась. Це ознака ефективної роботи вищого політичного керівництва країни та всіх органів державної влади», — наголосив він.
Міністр нагадав, що найбільша увага ЄС прикута до вдосконалення виборчого законодавства, реформування системи правосуддя та правоохоронних органів, боротьби з корупцією та поліпшення бізнес-клімату в нашій країні. «Представники ЄС відзначили прогрес реформ, але попереду ще багато роботи. Насамперед у сфері законотворчості. Зрозуміло, що реформи, покликані забезпечити досягнення Україною стандартів країн розвинутої демократії, мають довгостроковий характер і не можуть бути завершені протягом кількох місяців. Це визнають і наші партнери в ЄС. Тому наше головне завдання — продемонструвати позитивну динаміку процесів модернізації країни», — наголосив Л. Кожара.
Водночас він повідомив, що нині завершуються міжвідомчі погодження тексту Угоди про асоціацію. «Плануємо цей процес закінчити до кінця липня та передати погоджений текст Угоди до Міністерства юстиції України для отримання юридичного висновку», — додав урядовець.
Відповідаючи на запитання Віталія Кличка («УДАР») щодо низької якості євроінтеграційних законопроектів, міністр зауважив, що уряд подає законопроекти високої якості. «Більшість із них узгоджено з європейськими інституціями, зокрема з Венеціанською комісією». Проблема є, визнав урядовець, але пов’язана вона з тим, що проекти містять чимало новацій, які Верховна Рада не завжди готова підтримати.
В. Кличко запропонував також внести до порядку денного вже узгоджені законопроекти, необхідні для забезпечення економічної частини вимог для підписання Угоди. Перелік законопроектів, за словами політика, напередодні був переданий главі парламенту. Щоб розглянути ці законопроекти, «ударівці» пропонували провести як ранкове так і вечірнє засідання. Проте цю пропозицію підтримали лише 84 народні депутати.
Стосовно вступної кампанії, то, за словами міністра освіти Дмитра Табачника, цього року для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні зареєструвалися 322 тисячі 548 осіб. Близько 25 відсотків яких — випуск-ники минулих років. 
Міністр уточнив, що перелік предметів, які обирали випускники, дещо змінився: «Уперше за всі роки проведення ЗНО на друге місце серед обраних предметів вийшла математика (минулого року на другому місці була історія України).
Міністр уточнив також, що зріс інтерес до таких предметів, як фізика, хімія. Натомість зменшився до географії, всесвітньої історії та біології.
Своєю чергою міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк повідомив, що на сьогоднішній день врожайність зернових становить 25,5 центнера з гектара (торік цей показник був 18 центнерів). Тож цього року аграрії прогнозують зростання врожайності зернових. Зокрема, зібрати планують понад 20 мільйонів тонн пшениці.
Після виголошення більш як 200 депутатських запитів сесія ухвалила за основу та в цілому постанову про відзначення 95-ї річниці від дня народження Василя Сухомлинського. Крім того, глава парламенту повідомив про створення нових міжфракційних об’єднань «Закарпаття» та «За цифрове майбутнє України». Головою першого об’єднання обрано Івана Бушка, заступником — Валерія Пацкана. Співголовами другого об’єднання стали Ольга Бєлькова, Петро Порошенко та Андрій Шевченко.
На знімку: члени Кабінета Міністрів під час сесії.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Факт
Понад 97 відсотків зареєстрованих абітурієнтів пройшли тестування з української мови і літератури, 61,5 — обрали тестування з математики, близько 60,6 — з історії.