Зміни до деяких законів, які стосуються суспільного телебачення і радіомовлення, обговорювали вчора на засіданні Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики. За словами його голови Вікторії Сюмар, законопроект за номером 1357 напрацьовувався передусім громадськими організаціями за участю міжнародних експертів. Особливо активними були представники від Ради Європи.
Зареєстрували документ лише тиждень тому, оскільки в четвер Верховна Рада голосувала за внесення проектів до порядку денного. Керівництво профільного комітету звернулося з ініціативою залучити до роботи над змінами якомога більше депутатів від різних фракцій, щоб це стало питанням всього парламенту й отримало максимальну підтримку і схвалення в залі. Це особливо важливо тому, що документ підтримується журналістською спільнотою, громадськістю, а у висновках міжнародних експертів зазначено: його текст може претендувати на звання одного з найкращих варіантів створення суспільного мовлення на пострадянських теренах.
«У законопроекті немає нічого особливо нового, — наголосила В. Сюмар. — Ключові зміни стосуються форми організації суспільного мовника у вигляді публічного акціонерного товариства. У такий спосіб ми зможемо фактично перенести власність держави у формат суспільного контролю. Тобто держава передасть акції в управління цього акціонерного товариства, яким де-факто керуватимуть представники наглядової ради із представників громадських організацій і парламентських фракцій». За її словами, працюючи над змінами, народні депутати ставили перед собою завдання забезпечити максимальну незалежність управління суспільним мовником й унеможливити втручання держави через бюджетні механізми, зокрема через фінансування. Саме для цього в документі зберігається чітка норма — 0,2 відсотка видаткового бюджету на суспільного мовника.
Система управління і контролю здійснюватиметься наглядовою радою, яку формуватимуть здебільшого представники громадськості, вибрані Національною радою з питань телебачення і радіомовлення. Входитимуть до неї і народні депутати для забезпечення парламентського контролю. Це є абсолютною нормою для суспільних мовників у світі, наголосила очільниця комітету. Власне наглядова рада призначатиме керівника суспільного телерадіомовника і вона ж делегуватиме своїх представників у редакційну раду нарівні з колективом. Журналісти зможуть брати участь у написанні статуту й у розв’язанні поточних проблем. Це ті новели, які з’явилися в проекті змін. Вони дадуть змогу пришвидшити процес, бо попередній закон не визначає форми власності, а також створює певні проблеми із призначенням й утворенням наглядової ради.
Вікторія Сюмар закликала колег підтримати пропозицію за-пропонувати Верховній Раді ухвалити цей проект змін у першому читанні і розглядати його далі за скороченою процедурою. Поспіх пояснила тим, що процес створення суспільного мовлення необхідно запустити з січня. «Що швидше ухвалимо цей законопроект, — сказала вона, — то швидше зможемо розпочати реальне створення суспільного мовлення, про що Україна говорить двадцять років і над чим українські політики працюють останніх десять. Дуже хотілося б, щоб 2015-й став у нас роком практичного втілення суспільного мовлення».
Із такою позицією погодилися не всі члени комітету. Юрій Павленко, єдиний представник опозиції, зокрема, висловив переконання з приводу того, що над таким важливим документом варто попрацювати прискіпливіше. Однак пропозицію глави комітету підтримали більшістю голосів.
На вчорашньому засіданні члени комітету також вирішили переглянути положення, згідно з якими протягом останніх кількох скликань працювала громадська рада при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова та національної політики.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Член комітету Богдан Онуфрик, перший заступник голови комітету Ольга Червакова, заступник голови комітету Олександр Опанасенко (зліва направо).
Голова комітету Вікторія Сюмар.
