Громадськість Кам’янця-Подільського просить місцеву владу виправити історичну несправедливість та увічнити пам’ять про видатного українсько-польського краєзнавця, історика й письменника Юзефа Ролле, що працював і творив у місті чверть століття.

За фахом Юзеф Антоній-Аполінарій Ролле (на знімку) був лікарем, і неабияким: йому пропонували очолити кафедру психіатрії медичного факультету Варшавського університету. Але доктор Антоній, як його називали в Кам’янці, не зміг залишити край, який любив. Він по крихтах збирав, вивчав і узагальнював минуле цього регіону. Пожертвував медичною кар’єрою, проте залишив по собі чималу спадщину, що є безцінним джерелом для вивчення історії Поділля. Його свідчення унікальні: Ролле часто опирався на приватні архіви знатних подільських родин, які відкривалися далеко не кожному. Він — автор численних монографій, статей з історії Правобережної України XVІ—XІX століть.

Найголовніша ж праця — тритомні «Подільські замки на молдавському прикордонні», що побачили світ понад 130 років тому.

Тим часом лаври основоположника дісталися зовсім іншій людині, щоправда, теж цілком заслужено. Батьком історії Поділля завжди називали Юхима Сіцінського, що став засновником першого музею старожитностей краю. Дехто із сучасників жартома називає Ролле «дідом історії Поділля». Сіцінський з великою повагою ставився до попередника, часто цитував його у своїх працях. Чому ж Ролле не пощастило? Через мову! Він, дитина польської родини з французьким корінням, писав польською, вважав себе поляком. А Сіцінський видавав свої розвідки російською (тоді Поділля вже було частиною Російської імперії). За роки незалежності України твори Сіцінського активно популяризували, а Ролле знову не пощастило. Українською книг Ролле не перекладали, його твори, широко відомі в Польщі, українці тільки починають відкривати для себе. Доктор історичних наук Стефанія Баженова видала монографію про життя та діяльність Ролле, а видавництво «Медобори» торік надрукувало його книгу «Іван Богун: козацький полковник». Далі, за словами видавця Мирослава Мошака, буде переклад із польської оповіді про кам’янецького коменданта Яна де Вітте. Планують попрацювати і над зазначеним вище тритомником.

Два роки тому минуло 180 років з дня народження Юзефа Ролле. А в місті досі немає де зняти шапку перед його пам’яттю. Нема ані вулиці, яка б носила його ім’я, ані меморіальної дошки. Дім Ролле на Татарській, 4 уцілів. Адресу цю знали не тільки пацієнти доктора Антонія, а й тодішня інтелігенція, адже господар у своєму домі постійно збирав однодумців... На прикладі безкорисливого служіння людям, його невтомної праці на ниві охорони здоров’я варто виховувати молоді кадри медпрацівників. До прикладу, він заснував лікарню для бідних, курси бабок-повитух, не відмовляв у допомозі бідним і очолив благодійне товариство. У духовній семінарії викладав для пастирів «Соціальну гігієну». У місті є медучилище, де він працював, але чи знають вихованці закладу про Ролле? Напевне, насамперед про це слід запитати депутатів міськради, серед яких у кожному скликанні є чимало медиків.

Фото надане автором.