Письменникові Василеві Шкірі — 55
 
Добре знаючи справи бібліотечні, я от що спостеріг: головним критерієм популярності автора є не наявність у нього Шевченківської чи іншої премії, не звання чи титули, не посади і партійна приналежність, а те, як часто його книги беруть до рук. Хоча Василь Шкіря живе в провінційному місті Іршава і майже нікуди не їздить, не отримав ще жодної літературної премії (крім обласної імені Федора Потушняка), його книги зачитані до неможливості, клеєні-переклеєні, реставровані дбайливими руками бібліотекарів для того, щоб їх знову читали наші діти.
Член Спілки письменників України, редактор районної газети «Нове життя», у якій працює 33 роки, Василь Шкіря (на знімку) відзначив своє 55-ліття. Під такий ювілей кожен задумується: багато це чи мало, встиг я щось зробити за прожиті роки? Думаю, що мій друг задоволений своїм життям на всі сто відсотків. Бо виховав двох донечок, має онуків і шану земляків, а ще талант, яким щедро ділиться із нами. Стаючи на стежину письменництва, він пробував сили в багатьох жанрах, але, дослухавшись до поради свого наставника, поета, відомого земляка і великого педагога Степана Жупанина, почав працювати виключно у жанрі дитячої літератури. На сьогодні побачили світ такі книги автора: «Сльоза лелеки», «Як осел вогонь сховав», «25 казочок для маленьких діточок», «Розбиті серця», «Три бажання», «Візок казок», «Король жебраків», «Небезпечна краса», «Михайлик-Насміхайлик», «Іван Сила і брати розбійники», «Майстер Нехай», «Пригоди поштарика». Єдину книжку для дорослих письменник присвятив своєму вчителю. Вона зветься «Стежина. Про життя і творчість Степана Жупанина». А вже цього року видавництво «Карпати» подарувало письменникові «Чупакабру» — шикарне видання у твердій палітурці, яке принесе задоволення не тільки маленьким українцям, бо читати казки Василя Шкірі цікаво і малим, і дорослим.
Найголовніше у творчості майстра те, що він безмежно любить своїх маленьких читачів. Дітей неможливо обдурити, вони відвертаються, коли відчують фальш. У письменника немає лукавства, він відкритий, по-дитячому наївний і не вміє бути іншим. Це в нього природне, уявити собі іншого Шкірю просто неможливо.
Письменник уміє бути надійним другом, він ніколи не підведе і виправдає ваші сподівання, тому, що він такий є, а не тому, що знає, чого від нього чекають. Василь Васильович винахідливий у сюжетах, доступний у мові, несподіваний у розв’язках і непередбачуваний тематично. Уміє здивувати і здивуватися сам, уміє знайти настільки довірливий тон, що не повірити йому неможливо. Навіть тоді, коли він у традиційне казкове середовище вводить елементи сучасного життя, комп’ютерну і побутову техніку.
Казки Василя Шкірі ненав’язливі й повчальні, тому сприймаються добре, легко і запам’ятовуються надовго. Тож побажаймо йому наснаги і натхнення, легкого пера і вдячних читачів. З роси та з води тобі, дорогий друже!
 
Василь КУЗАН, поет.
Іршава
Закарпатської області.
Фото автора.