Велика Вітчизняна війна знає лише один приклад, коли беззбройний солдат вступив у бій з півсотнею німців і... переміг!
Віднедавна в Інтернеті з’явилося представлення до нагороди — звання Героя Радянського Союзу — Дмитра Овчаренка, яке вражає викладеними у ньому фактами. Більшість вважають його фронтовою байкою, а дехто каже, що документ — фальшивка. Воно й справді важко повірити у те, що у липні 1941 року в районі міста Бельці їздовий кулеметної роти 389-го стрілецького полку 176-ї стрілецької дивізії 9-ї армії Південного фронту червоноармієць Д. Р. Овчаренко переміг загін ворогів. Коли чоловік з п’ятдесят німецьких солдат і офіцерів його оточили, вихопили гвинтівку, він не розгубився, а почав відбиватися сокирою, а потім кинув кілька гранат, знищивши майже половину загону. Інші у паніці розбіглися.
Їздовий Дмитро Овчаренко — реальна людина, а описаний випадок — цілком реальний у його фронтовій біографії. Підписали представлення до нагороди командуючий Південним фронтом генерал-лейтенант Дмитро Рябишев і член Воєнної ради фронту Леонід Корнієць.
...Дмитро Романович Овчаренко народився в селі Овчарове Харківської губернії (нині Троїцький район Луганської області) в селянській сім’ї. Його батько був сільським теслею, тому Дмитро з дитинства добре володів сокирою (як бачимо, це йому й стало в нагоді). Після закінчення п’яти класів, працював у колгоспі. В 1939 році призваний до лав Червоної Армії, тож уже до червня 1941-го був досвідченим бійцем. В одній із перших сутичок з німцями був поранений. У тил не подався, а волів залишитися з бойовими побратимами, хоча через поранення уже не зміг бути кулеметником і Овчаренка перевели зі стройового підрозділу на склад боєприпасів — їздовим. А далі й трапився випадок, про який і нині ходять легенди.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 листопада 1941 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» червоноармійцю Дмитру Овчаренку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
Після цього випадку відважний солдат знову став кулеметником і пройшов ледь не всю війну. 28 січня 1945 року у боях за визволення Угорщини сміливець був смертельно поранений біля станції Шерегейеш. Там і похований у братській могилі.
Фото з архіву автора.
Дмитро Овчаренко.
Подання на присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
