З початку 2013 року в Україні набула чинності норма законодавства про вміст біоетанолу в бензині. Нині рекомендується додавати в пальне п’ять відсотків спирту. За рік ця норма стане обов’язковою, і з 2016-го частка біоетанолу становитиме сім відсотків. Яка мета цих новацій і як це позначиться на «самопочутті» наших автомобілів?
Нафта й газ на сьогодні — головні енергоресурси у світі. Питання скорочення їх споживання гостро стоїть перед усіма країнами, а відновлювані джерела енергії стають дедалі популярнішими. Пріоритетним напрямом розвитку є використання альтернативних видів пального для автомобілів, адже транспорт «забезпечує» 30 відсотків вихлопів в атмосферу і споживає третину енергоресурсів, що видобуваються на планеті. Україна приєдналася до цього руху недавно, внісши до Закону «Про альтернативні види палива» зміни щодо вмісту біоетанолу в бензині.
Більше шкоди чи користі?
Як і все нове, використання бензину з додаванням спирту викликає неоднозначні відгуки серед експертів. Так, за словами Миколи Рябцева, заступника директора науково-технічного центру «Психея», український автопарк — здебільшого застарілий. Лише 30 відсотків транспортних засобів пристосовані до роботи на біопаливі із вмістом спирту не більш як 10 відсотків, решта ж потребують переобладнання. Але і з новими автомобілями не все просто. «У разі виникнення проблем у роботі паливної системи через використання палива, не передбаченого технічними вимогами, може відбутися зняття гарантійних зобов’язань виробника», — підкреслив експерт.
Ці побоювання можуть відлякати автолюбителів. Однак, на думку Андрія Ахновського, експерта-консультанта щодо використання біопалива, тривога необґрунтована. 
«У світі вже давно використовується бензин з вмістом спирту 10 відсотків, і жодних масових скарг від водіїв не надходило. Крім того, автовиробники також не забороняли його. Вони просто не дали прямої відповіді щодо використання цього пального», — пояснив Андрій Ахновський. Карбюраторні автомобілі, яких в Україні більшість, можуть працювати на бензині з вмістом спирту до 30 відсотків, не потребуючи додаткових переобладнань. Сучасніші машини, оснащені лямбда-зондом, без проблем пристосовуються до пального Е45. «У Європі переобладнання двигунів проводиться під пальне Е85, і випадків відмови паливних систем дуже мало. Здебільшого вони пов’язані з некваліфікованою роботою з адаптації автомобіля. Щодо зношення паливних систем, то вже понад 10 років виробляються деталі, стійкі до дії спирту», — зазначив експерт.
Чи стане легше дихати?
Одночасно зі скороченням споживання нафти використання біоетанолу має спричинити істотне зниження викидів від транспорту. Про це говорить Сергій Суйко, старший науковий співробітник Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії імені Литвиненка НАН України: «З точки зору хімії, етиловий спирт не може заподіяти шкоди двигуну. Його потрапляння в паливну суміш призведе до зниження температури згоряння, що добре для двигуна і вихлопу: що нижча температура займання суміші в циліндрах, то менше викидів і зношення деталей».
Крім того, істотно скоротиться вміст у вихлопі таких небезпечних для людини і навколишнього середовища речовин, як бензопірен і формальдегід. «Під час використання біоетанолу цих речовин утворюється набагато менше, ніж у звичайному бензині, за рахунок м’якшого процесу згоряння», — зазначив Сергій Суйко.
Скорочення шкідливих речовин у вихлопі — утричі—вп’ятеро під час використання пального Е45 (45 відсотків біоетанолу) підкреслив Андрій Ахновський: «Є простий тест на оцінку екологічності викидів: прикласти до вихлопної труби паперову серветку. В автомобіля на звичайному бензині вона буде брудною, а на машині, яку заправили сумішшю з вмістом спирту 35—40 відсотків, — майже чистою».
Плюси і мінуси для економіки
Щоб перейти 2013 року на пальне Е5 потрібно 225 тисяч тонн біоетанолу. Сьогодні український ринок споживає його близько 60 тисяч тонн. Можливості для розширення виробництва біоетанолу на вітчизняних підприємствах «Укрспирту» є. На початку 90-х років минулого століття в Україні нараховувалося 60 спиртозаводів, тих, що нині діють, залишилося близько 20, до того ж вони працюють на половину своєї потужності. За словами Юрія Хоменка, начальника відділу департаменту інженерно-технічного забезпечення і сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики і продовольства, на сьогодні шість спиртозаводів повністю готові до виробництва біоетанолу. Крім того, як заявив міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк, є плани з перепрофілювання 24 заводів на виробництво біоетанолу. Адже це дуже перспективний бізнес: окрім зростання внутрішнього попиту, збільшуватиметься і потреба Європейського Союзу в цьому пальному, і наша країна може отримати високорентабельний експортний продукт.
Якщо, звісно, зуміє знизити на нього ціну. Так, за словами представників компанії «АгроНафта», яка здійснює виробництво пального Е40, нині підприємство закуповує біоетанол за ціною 11500 гривень за тонну або приблизно 1,2 долара за літр, тоді як на світових товарних біржах його ціна дорівнює 0,62 долара за літр. Тому, щоб витримати конкуренцію з виробниками з Бразилії і США, слід доводити ціну до світового рівня.
Окрім спиртозаводів, у виграші будуть і аграрії. «Це гарантований ринок збуту цукрових буряків і кукурудзи, додаткові робочі місця», — підкреслив Юрій Хоменко.
Однак є в такій перспективі і мінуси. Кукурудза й особливо цукровий буряк виснажують ґрунти. 
До того ж їх використання як джерела енергії відволікає харчові ресурси, що, на думку представників ООН, «є злочином проти людства, тоді як є регіони в світі, де голод — серйозна проблема». 
Тому в Європі нині заморозили програми з виробництва біоетанолу першого покоління — з харчових культур — і переходять до розробки біоетанолу другого покоління — з відходів та деревини.
Неоднозначні оцінки впливу біоетанолу на навколишнє середовище, і автомобілі мають стати приводом для всебічного вивчення цього питання в науково-дослідному та експертному середовищі, щоб, розв’язуючи одну екологічну проблему, не створити іншу.
Донецька область.
 
Довідково
 
Для біоетанолу та сумішевих бензинів на його основі використовуються буквено-цифрові позначення: Е5, Е10, Е85. Е — від англійського «ethanol», а цифри — це відсотковий (в об’ємних частках) вміст біоетанолу в пальному. Найпоширеніші суміші Е5, Е10 і Е85, у Бразилії користується попитом і чистий біоетанол — Е100.
В Європейському Союзі нині діє стандарт ЕN 228 на вміст етанолу в сумішах Е5. Стандарт бензину Е85 (85 відсотків — етанолу, 15 відсотків — бензину) з 2007 року офіційно діє в Австрії та Франції, з 2008 року — у Німеччині. На сьогодні у світі близько 40 держав використовують бензин Е85. Крім загальноєвропейських, у країнах ЄС діють внутрішні стандарти на етанольне пальне, які не можуть бути гіршими, ніж умови загальних стандартів.
Споживання етанолу у світовому обсязі бензину становить 6 відсотків, що дозволило заощадити 50 мільйонів тонн нафти.
 
На підприємстві з виробництва біоетанолу суміш пального зі спиртом зберігається в таких цистернах.
Фото автора.