В одному з випусків «Фішки» ми розповіли про онлайн-освіту за кордоном. Як виявилося, навчання через Інтернет поступово знаходить своїх прихильників і в Україні. Це не дивно, адже вчорашні школярі одразу після випуску починають заробляти собі на хліб. «Голос України» дізнався, які українські виші надають студентам можливість дистанційного навчання для молоді, яка через певні причини не може навчатися на стаціонарі.

Поява в Україні

Дистанційна форма навчання була офіційно впроваджена 2000 року. В загальному розумінні це комплекс освітніх послуг, що надаються на відстані за допомогою спеціалізованого інформаційно-освітнього середовища. Освітній процес передбачає обмін навчальною інформацією за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій. Навчатися дистанційно в Україні можуть особи, що мають загальну середню освіту, середню професійну освіту, вищу неюридичну освіту, а також ті, хто здатен виконувати план за допомогою віддалених освітніх технологій. Увесь процес здійснюється за допомогою Всесвітньої мережі. У середньому період навчання на базі загальної середньої освіти становить 6 років, на базі середньої професійної — 4,5 року, а на базі вищої неюридичної освіти — 3 роки.

Що і як?

Щороку тисячі випускників шкіл стикаються з досить складним питанням: який навчальний заклад обрати? У відомих українських університетах великий конкурс, отож отримати бюджетне місце складно. Нерідко батьки не можуть забезпечити абітурієнту навчання на контрактній основі за бажаною спеціальністю. У такому разі варто звернути увагу на здобуття дистанційної освіти, адже українські виші таку форму навчання пропонують досить активно (див. табл.).

Під час вибору конкретного вишу бажано заздалегідь обмежити коло пошуку до університетів, які спеціалізуються на певному напрямі. Потрібно уважно розібратися зі структурою навчання, запропонованою навчальним закладом, вивчити сайт Центру дистанційної освіти, почитати відгуки на форумах. Також необхідною є інформація про те, скільки разів на рік приїздити на сесію, як проходить процес спілкування з викладачами та, звичайно, яка вартість навчання. Отримати відповіді на запитання, якщо вони залишилися, можна від представників вишів уже в телефонному режимі.

Переваги

Дистанційне навчання коштує дешевше, ніж стаціонар чи заочне відділення. Також не потрібно щоденно відвідувати заняття й конспектувати лекції, останні надсилають безпосередньо викладачі в електронному вигляді. Для кожного студента складається індивідуальний план. Тобто дистанційне навчання — це шанс отримати вищу освіту, якщо немає можливості здобути її традиційно через фізичні недоліки, професійну діяльність чи проживання за межами міста. Крім цього, деякі українські університети мають підготовче відділення за дистанційною формою навчання, слухачів якого зараховують за результатами зовнішнього незалежного тестування без вступних іспитів.

Недоліки

На жаль, не всі українські виші, що надають можливість дистанційного навчання, можуть похизуватися високою якістю інтернет-сервісів, як, наприклад, закордонні. Досі немає університетів, які надавали б таку послугу безплатно — за навчання на відстані також необхідно платити. Дистанційна освіта не передбачає навчальної практики, бо створена для тих, хто не може навчатися на місці. Ще однією проблемою є те, що в Україні не всі роботодавці приймають такий диплом. Спеціалісти з відбору персоналу рекомендують здобувати дистанційну освіту в якості другої або для підвищення кваліфікації.

Віддалено, але сумлінно

На перший погляд, навчання через Інтернет здається легшим. Проте це не зовсім так, бо невиконані завдання також можуть стати приводом для відрахування. До речі, у соціальних мережах з’явилися охочі підзаробити на несумлінних студентах дистанційної форми навчання. Така ведмежа послуга не варта уваги, по-перше, через невпевненість в якості виконання, по-друге, який сенс платити за знання, які не отримуєш, але яких вимагатиме роботодавець. Проте шанс на якісне впровадження дистанційної освіти в Україні існує, варто лише звернути увагу на досвід іноземних колег та виявити власну навчальну ініціативу.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.