Театр — це завжди свято для глядачів і купа роботи для його служителів. А як уміють відпочивати самі працівники театру, знають не всі. Цього року, з нагоди Дня театру, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр вирішив запросити в гості журналістів, щоб показати: дозвілля в театрі — це теж високе мистецтво. 
Програма включала цілу низку сюрпризів. Святкування розпочалося в приміщенні Донецької держадміністрації, де найстарший актор театру, завідувач трупи заслужений артист України Михайло Бондаренко був нагороджений орденом «Слава Донеччини» ІІІ ступеня, а велика група працівників театру отримала грамоти й подяки облдержадміністрації та облради. Потім свято перемістилося в стіни театру. Але цього дня на сцену виходили не лише актори, а й почесні гості, й не з порожніми руками. Загалом було відзначено понад 70 працівників муздрами. 
Важливою подією свята стало присудження звання заслуженого артиста України артисту-вокалісту театру Руслану Слабунову, а за кілька днів до цього — артистці-вокалістці Любові Доброноженко. Свій професіоналізм і багатий талант вони не раз засвідчували не лише як  вокалісти, а і як драматичні актори. І якщо є традиція ходити в театр «на актора», то в цьому разі глядачі нерідко йдуть «на голос» — і отримують два в одному. 
Зокрема голосом Люби Доброноженко в театрі лунають арії, виконувані свого часу великою Марією Каллас, а Руслан Слабунов приголомшує образом Джироламо Савонароли в мюзиклі «Леонардо. Любов, якої не було». В тому ж мюзиклі з картини сходить сама Джоконда, роль якої блискуче виконує Любов Доброноженко. Тож слід віддати належне їхньому вмінню передавати настрої і характери співом, створювати драматичні образи і при цьому впевнено вести складні вокальні партії. 
 В День театру артисти мали нагоду показатися колегам у нових ролях. Адже невдовзі театр представить емоційно вибухову і одну з найдорожчих у репертуарі прем’єру — «Три мушкетери» Марка Розовського, Юрія Ряшенцева на музику Максима Дунаєвського. Цей матеріал за романом Олександра Дюма давно просився на донецьку сцену, але, як сказала генеральний директор театру — художній керівник Наталія Волкова, мав настати відповідний час. «Ми взяли хороший темп, і наші актори ростуть на ролях. Зараз ми маємо прекрасних виконавців, якім під силу завдання будь-якої складності», — підкреслила вона. 
Три музичні номери з майбутньої прем’єри переконливо засвідчили, що театр знову здивує. У виставі є пізнавані мелодії в неочікуваному аранжуванні, неперевершені голоси, сценографія і розкішні костюми одного з найталановитіших театральних художників України Андрія Романченка, а також потужна акторська енергетика.  
А потім подали головну страву дня — капусник, приготований з винахідливого акторського гумору. Увагу зосередили на театральних цехах, майстерність яких дає змогу втілювати найсміливіші технічні і постановочні рішення. Сам Донецький музично-драматичний у шаржованому трактуванні авторів капусника набув метафоричного образу: це ніби фабрика з виготовлення «коробок» (читай — «вистав»).  А може, то й не коробки, а чарівні скриньки, в яких сховано ще багато сюрпризів та скарбів.    
На знімку: Любов Доброноженко. В «Трьох мушкетерах» вона гратиме королеву.
Фото В’ячеслава ПАЩУКА.