Не випадково її презентація збіглася з днем народження Тараса
В актовій залі Франківської райдержадміністрації Львова презентовано унікальну 250-сторінкову книжку з 475 світлинами — «Гуцульщина у Львові». Її творили 135 авторів! Це оповідь не лише про товариство «Гуцульщина» у столиці Галичини, а й пристрасна сага про великий і багатий талантами материк високої духовної і матеріальної культури, що йменується в Україні Гуцулією — батьківщиною Довбушевого роду. Нащадки легендарного опришка з’їхалися на цю неординарну подію з Закарпаття, Буковини та Прикарпаття. Адже, справді, гуцульський субетнос привносить у духовну скарбницю українців ні з чим незрівнянний, дужий і величний голос трембітарів Карпат!..
Відкрив презентацію своїми чудовими співанками народний ансамбль пісні і танцю «Черемош» львівського Франкового університету, художній керівник і головний балетмейстер якого — гуцул із закарпатського села Косівська Поляна на Рахівщині Василь Піпаш. До речі, цей колектив у листопаді нинішнього року відзначить своє п’ятдесятиліття.
Ну що б, здавалося, слова,
Слова та голос — більш нічого,
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує...
Справді, серце кожного вихідця з Гуцульщини того дня билося в очікуванні зустрічі з малою батьківщиною, з родинами і побратимами, оскільки у презентованій книжці зібрані життєписи славних синів синіх гір.
Коли стихли оплески подяки за виступ «Черемошу», слово взяв головний редактор і упорядник книжки «Гуцульщина у Львові», заслужений журналіст України Олександр Масляник — уродженець Рахова, «гуцульського Парижа». У виданні вміщено відомості про знаних гуцулів-закарпатців, які мешкають у Львові. Скульптор Юрій Гав’юк, чиї роботи прикрашають рідний Рахів і Львів, художник і дослідник мистецтва Микола Козурак, хореограф Василь Піпаш, поет Володимир Тимчук, лікар Віра Рибак-Загоруйко та чимало інших уродженців Срібної Землі, що ніколи не переривали духовного зв’язку з рідним краєм.
У виступах-обговореннях докторів філологічних наук, професорів Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Лизанчука та Михайла Гнатюка, голови Закарпатської обласної організації «Гуцульська столиця», селищного голови Ясіня Едуарда Зелінського, уславленого гуцульського майстра-різьбяра Юрія Павловича, голови Львівського крайового братства ОУН-УПА Олеся-Дмитра Гуменюка, письменників Василя Стефака та Надії Черкес, голови львівського гуцульського товариства Василя Коржука йшлося про важливу культурну подію не тільки в житті субетносу, а й усього Карпатського краю.
Безсумнівним лейтмотивом зібрання стала думка, що «Гуцульщина у Львові» є актуальною й потрібною книжкою, яка об’єднує горян з обидвох боків Карпат.
Закарпатська Гуцульщина — край мудрих і відважних, які з високих гір, де найбільшим скарбом були ікони, Біблія, «Кобзар» Шевченка, вишиванки й кептарі — приїхали до Львова й стали його гордістю — академіками, професорами, військовими, письменниками, керівниками підприємств, менеджерами, креативними і пізнаваними. Львів збагатився гуцульським духом, ставши ще більш поліфонічним, однак твердо українським.
Ця непересічна книжка — саме про це. Її зроблено актуально, вчасно, потужно, на високому науковому і поліграфічному рівні, продумано й осмислено, доцільно структуровано, мистецьки оформлено — такі оцінки отримало видання «Гуцульщина у Львові». А ми додамо: у книжці, наче у тугому перевеслі, міцно переплетено все — Душа, Серце, Доля.
На завершення презентації вручено найвищу відзнаку товариства — орден «Патріот Гуцульщини». Його удостоїлися заслужений майстер народної творчості України Юрій Павлович та Олесь-Дмитро Гуменюк — голова Львівського крайового братства ОУН-УПА.
Львів—Буковина—Закарпаття.
Фоторепродукція Олександра МАСЛЯНИКА.
