На початку минулого десятиліття, після знищення вітчизняними «піклувальниками» (шельмами) двох бюджетоутворюючих підприємств не тільки міста, а деякою мірою навіть регіону — всесвітньо відомої «Свеми» та заводу хімічних реактивів, — стотисячна Шостка занурилась в економічний морок. За офіційними даними, безробіття тут було одним з найвищих серед українських міст і балансувало на межі 25 відсотків.
Однак ласим до чужого «господарям життя», «Свеми» і заводу хімреактивів і цього виявилося замало, тож, почистивши пір’я, вони пішли в атаку на найуспішніше на той час шосткинське підприємство, підпорядковане оборонному відомству держави — казенний завод «Імпульс». Хоч штурм був масованим, бажаних дивідендів атакуючим він не приніс. Пустити підприємство за вітром не дав новопризначений директор Євген Чернов. Чим його тільки не зваблювали, яких пропозицій не робили. Та він, замість увійти в долю, яка пахла мільйонами, щосили ударив на сполох. Аби завадити руйнації «Імпульсу», пройшов всі владні ієрархічні сходинки від голови Сумської облдержадміністрації Володимира Щербаня до тодішнього Президента України Леоніда Кучми. Чого це йому коштувало — знає лише він один. Та завод зберіг: для держави, для Шостки, для багатотисячного колективу, який на ньому нині працює. Не просто зберіг і вивів на глибоку воду. Ось уже вісім років «Імпульс», що до цього кульгав на обидві ноги, керований депутатом Сумської обласної ради, орденоносцем Євгеном Черновим — одне з кращих виробництв країни. І не тільки в економічному, а й соціальному плані. До речі, здобутки і досвід колективу як в економічній, так і соціальній царинах «Голос України» не раз висвітлював на своїх сторінках.
Тим часом, як «Імпульс» крок за кроком все вище здіймався щаблями успіху, сусід по оборонці — казенний завод «Зірка» — уже з усіх сил почав пускати останні мильні бульбашки. Тож кілька років тому керівництво держави «по-сумісництву» звалило на плечі директора «Імпульсу» ще й сусіднього «доходягу». І хоча раніше біля керма кожного з них стояв двозірковий генерал, «рядовий» Євген Чернов не побоявся відповідальності, засукав рукави і взявся за надважку, але благородну місію — рятування одного з колишніх провідних виробництв галузі. Не для себе, для держави. Знаючи його напористість у вирішенні найменшої проблеми та талант організатора, мало хто з шосткинців сумнівається в успішному завершенні Черновим відповідальної місії. Ні, «Зірка» ще повністю не оговталась від економічної «дистрофії», ще не стала на ноги, але вже поволі, потроху, почала підніматися з колін. І це, уявіть собі, усього за два неповні роки.
А у нас, як відомо, завидющих та ласих до прибуткових промислів, тим більше серед новоспеченої «еліти» — греблею не зупиниш. Особливо, якщо для себе. Підтверджують сказане події, які вже два тижні тримають в напрузі всю Сумщину. Так, недільного ранку 17 лютого мешканці Куйбишевського мікрорайону Шостки побачили на під’їздах своїх будинків листівки за підписом начебто представників незалежної профспілки з компрометацією діяльності «Імпульсу», «Зірки», а також їхнього керівника Євгена Дмитровича Чернова. Ось кілька витягів з цих підкидних «шедеврів»: «Казенні заводи «Імпульс» і «Зірка» гинуть. Застаріле обладнання, холодні цехи, багатомільйонні борги... Мінімалка — у робочих, максималка — у керівництва... Шостці загрожує доля Новобогданівки. Утилізація згубна для міста і його мешканців...» І так далі, і тому подібне. Один із справжніх рятівників Шостки виставлений у цьому пасквілі справжнім монстром, на якому проби ніде ставити. І це «подяка» людині за її титанічні зусилля зі спасіння заводів, які нині годують і обігрівають третину міста.
Однак закулісним «благодійникам» цього бруду виявилося замало, тож 25 лютого вони вдалися до наступної «викривальної акції»: вночі з неділі на понеділок по-злодійські обмалювали «викривальними» написами будинки, зупинки громадського транспорту, заклади громадського харчування, навіть заводоуправління. Так, можливо, і справді у директора Євгена Чернова, який роками кладе своє життя на вівтар Вітчизни, який б’ється на смерть, аби державні підприємства не перекочували до елітних хапуг, а залишалися у власності держави, душа з подвійним дном, і незалежна профспілка нарешті відважилася вивести його на чисту воду?
Голова Незалежної профспілки заводу «Зірка» Ростислав Дуплін: «Наша профспілка не має жодного стосунку до цього брудного пасквіля. Хтось, знаючи, що люди нам довіряли і довіряють, бо ми завжди обстоюємо інтереси робітників, без зволікань реагуємо на проблеми, які виникають при відродженні підприємства, прикрився нашим іменем. Кому це вигідно, стане зрозуміло перед виборами міського голови Шостки. Ми ж завжди працювали відкрито, висвітлюючи всі проблеми і негаразди в газеті «Сумщина вільний вибір». А те, що директор нашого заводу Євген Чернов муляє багатьом як в Шостці, так і далеко за її межами — давно знає чи не все місто...».
Голова контрольно-ревізійної комісії, член незалежної профспілки Олександр Компанець: «Той, хто кинув камінь у город Євгена Чернова, а прикрився нами, певно, розраховував зіткнути нас лобами і отримати в союзники нашу профспілку. Ми ж нашого директора на поталу не віддамо нікому. Хто б це не був. До його приходу на «Зірку» завод нагадував прохідний двір, з якого машинами вивозили порізане обладнання. Нині на виробництві діє робочий контроль, повз який навіть миша не прослизне. Міг би багато розповісти про зміни на краще, які розпочалися після приходу Євгена Дмитровича. Та скажу коротко: директор боліє за завод і працює на завод — тобто на колектив».
Член профкому незалежної профспілки заводу Лідія Александренко: «Я обурена нахабством і брехнею авторів пасквіля. Працівники підприємства самі чудово бачать, що насправді відбувається на заводі. Ми нарешті почали отримувати заробітну плату, на підприємство почали надходити необхідні для виробництва матеріали, засоби безпеки. Так, у січні було важко, але люди з розумінням поставилися до назрілих проблем і пішли в неоплатну відпустку. Повірте, нам є з чим порівнювати сьогоднішній стан заводу. Тож за Чернова будемо стояти горою...».
Ось таку відповідь надають закулісним «борцям-правдолюбцям» члени трудового колективу заводу «Зірка». До речі, «Голос України» готовий також вислухати і невідомих пасквілянтів, якщо, звісно, вони відважаться вийти з-за куліс...
Сумська область.
