Цього тижня театральний Київ попрощався з одним зі своїх улюбленців, актором Російської драми 52-річним Олександром Бондаренком. Серце артиста зупинилося минулого вівторка просто на сцені, під час передфінального монологу у виставі «1001 пристрасть, або Дрібниці життя» за Чеховим.
Двадцять років тому у комедійному фільмі «Вперед, за скарбами гетьмана!» Бондаренко грав нащадка гетьмана Полуботка. На початку стрічки двоє співробітників спецслужб вивчають досьє цього героя: чуб — чорний, очі — карі, зріст — 190, вага — 110, розмір взуття — 45. Цей опис загалом досить точний, Бондаренко справді був зросту видатного й помітний здалеку. Дивовижно, що при цьому на сцені він справляв враження майже неймовірної легкості. Здається, при своїй богатирській комплекції він міг би зіграти кого завгодно, хоч би й Вінні-Пуха, і навіть ту повітряну кульку, яку Пацик хотів подарувати своєму приятелеві Віслючку. Йому були підвладні всі жанри — від драми до фарсу. Грав успішно й немало в комедіях, але при цьому також у його виконанні звучить аудіобіблія, записана ще 2008 року. Роль Мигуєва, в якій він вийшов на сцену востаннє, була однією з найуспішніших у глядачів. Власне, «1001 пристрасть...» — комедія, але у фіналі актор змушував зал ридати. На сайті театру можна знайти відгуки публіки — і тих, хто бачив цю виставу минулого вівторка, і тих, хто бачив раніше. Відгуків чимало, хвалять багатьох виконавців, але майже всі згадують саме фінальний вихід Бондаренка. Ось один запис: «У фіналі Олександр Бондаренко, немов важкий товарняк, проїхався по наших мізках і примусив полюбити театр». І ще один відгук — після гастролей в Енергодарі: «Спасибі! Приїжджайте до нас іще...»
Фото Ірини СОМОВОЇ.
Олександр Бондаренко у виставі «Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків».
