На розгляд чергової сесії Вінницької обласної ради, запланованої на 18 грудня цього року, запропоновано проект обласної програми «Чиста криниця». Незважаючи на те, що ще чотири роки тому депутати затвердили документ «Питна вода 2008—2020», тепер пропонують ще одну аналогічну програму. Чому?

Кришталевих крапель багато не буває

Підготували новий документ члени постійної комісії з питань містобудівної діяльності, розвитку населених пунктів та благоустрою. Голова комісії депутат Микола Андрусишин так пояснив ініціативу:

— По-перше, чистої води нині багато не буває, — каже співрозмовник. — Вона справді у дефіциті навіть у нашому регіоні, де маємо дві великі річки — Південний Буг і Дністер, та понад сотню малих річок і потічків; де в лісах і долинах б’ють цілющі джерела. А ще в області понад сто тисяч криниць. Незважаючи на це, чиста, цілюща, придатна для пиття вода справді у дефіциті, тому ми й вирішили винести на розгляд депутатів проект програми, в якій передбачено реалізувати низку заходів для забезпечення жителів краю якісною питною водою.

За словами голови комісії, згадані документи не дублюють один одного. «Чинна програма «Питна вода» стосується вдосконалення централізованого водопостачання, — каже Микола Андрусишин (на знімку). — Ми ж ведемо мову про очищення і ремонт криниць — індивідуальних і громадських. Документ може бути окремим або стати доповненням до вже чинної програми «Питна вода». 

Все залежатиме від того, яке рішення приймуть депутати. Головне не в назві. Важливо забезпечити людей чистою водою. Адже у всі часи наші предки пили з криниць чисту воду, оберігали такі водойми, чистили їх. Тепер, на жаль, у 66 відсотках криниць вода неякісна».

Співрозмовник уточнив, що найчастіше фахівці санітарно-епідеміологічної служби виявляють у колодязній воді перевищення допустимих норм нітратів та нітритів, трапляються випадки бактеріологічного забруднення. «Щоб водойми були в належному стані, їх треба систематично очищувати, — каже Микола Андрусишин. — Вичерпувати воду, діставати намул, після цього дезинфікувати стінки. Так люди робили у всі часи. Іншого способу ніхто не придумав. Саме з метою виконання таких першочергових заходів і була розроблена програма «Чиста криниця». Адже для цього потрібні кошти, до того ж чималі.

Звідки їх «черпати», запропонували члени обласної Асоціації органів місцевого самоврядування та Клубу міських та селищних голів. Вони назвали адреси досвіду вдосконалення системи водопостачання та поліпшення якості питної води. Заодно одностайно підтримали запропонований документ.

Кошти «черпати» з Єврорегіону «Дністер»

— Навіть за великого бажання, в обласному бюджеті не вдасться віднайти необхідну суму коштів, — каже голова Вінницької облради Сергій Татусяк. — Торік за рахунок субвенції обласної скарбниці вдалося відремонтувати 20 об’єктів водного господарства, на що витрачено 14 мільйонів гривень. За ці кошти виконано роботи на водонасосній станції у Жмеринці, водних мережах у Липовці.

Збудовано очисні споруди у селі Губник Гайсинського району та каналізаційні мережі у двох мікрорайонах Вінниці. Ми також подавали дев’ять проектів загальним кошторисом 18,9 мільйона гривень на Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. На жаль, виграли тільки два — на обладнання лабораторії Вінницького водоканалу та забезпечення водою кількох житлових будинків у Гайсині. Їхня вартість — 1,3 мільйона гривень. Коштів потрібно набагато більше. Крім очищення криниць, слід провести заміну водогонів. Через їх зношеність маємо 30 відсотків втрат води, старі труби є причиною погіршення її якості.

Голова облради назвав ще одне джерело залучення коштів для вирішення важливої справи.

Щоб грамотно написати проект, у міжнародній організації «Україна — Польща — Німеччина» створено відділ, фахівці якого надають допомогу керівникам територіальних громад у підготовці необхідних документів. Про це пан Татусяк, а це він ініціював створення такого відділу, постійно наголошує під час зустрічей. 

Голова міста Гнівань, що у Тиврівському районі, Володимир Кулешов зауважив, що обов’язково скористається порадою. Бо в їхньому містечку планують запровадити сучасні технології постачання води. Уже зробили перший крок у цьому напрямку. 

«Ми відмовилися від вітчизняного обладнання у забезпеченні населення водою, — каже Володимир Кулешов. — Підприємство «Гніваньводопостач» запроваджує європейські технології. Вони не тільки надійніші в експлуатації. Що дуже важливо, менш затратні порівняно з нашими. Тепер плануємо встановити так звані зонові лічильники, що дасть можливість економити електроенергію, яку використовуємо для постачання води».

Керівник громади, який забезпечить людей якісною питною вдою, матиме в них неабиякий авторитет

У розв’язанні проблеми очищення води, як криничної, так і в мережах централізованого постачання, вінничан зацікавив досвід Борисполя (Київська область). Фахівці їздили вивчати його. Про враження від такої поїздки розповів заступник голови облради Степан Нешик (на знімку).

— У Борисполі кажуть, той керівник громади, який забезпечить людей якісною питною водою, матиме в них неабиякий авторитет, — наголосив Степан Нешик. — І це справді так. У місті із 60-тисячним населенням почали вирішувати проблему з її обговорення з людьми. На такі зустрічі міський голова Анатолій Федорчук запрошував авторитетного науковця, академіка, директора Інституту колоїдної хімії та хімії води НАНУ Владислава Гончарука. Він понад тридцять років працює над тим, як поліпшити якість життєдайних крапель. Після таких зустрічей люди двома руками голосували за спорудження бюветів. Називають їх Гончаруковими. На знак подяки академіку. Завдяки йому у місті мають гарну воду, яку дають пити сирою навіть дітям.

За словами Степана Нешика, інститут, очолюваний академіком Гончаруком, розробив технологію очищення будь-якої води до стану так званої «генетично безпечної». 

Одна установка здатна забезпечити очищення води для 15 тисяч жителів. У Борисполі нині обладнано 10 таких бюветів. Члени делегації з Вінниччини пили таку воду. На собі переконалися, яка вона чиста і смачна. Досвід Борисполя так зацікавив, що по дорозі додому побували в академіка Владислава Гончарука. Запросили його на Вінниччину для спілкування з керівниками територіальних громад. Академік погодився. Така зустріч відбудеться до кінця нинішнього року.

— Так само, як у Борисполі, нам слід провести громадські обговорення з приводу встановлення бюветів, — каже Степан Нешик. — Люди мають сказати своє слово, потрібні чи ні населеному пункту такі джерела водопостачання. Там, де потрібні, передбачити в місцевих бюджетах кошти на їх установку. Обладнання і установка одного такого джерела коштує приблизно 100 тисяч гривень.

Втім, установкою бюветів все одно не можна забезпечити питною водою все населення краю. Переважна більшість вінничан, як уже згадувалося, бере воду з криниць. Тому й передали програму «Чиста криниця» на розгляд обласної ради. Її долю вирішуватимуть депутати. Насправді — долю тих, хто щодня з відерцем йде до криниці набрати водиці.

 

Вінницька область.

Мал. Дмитра ЛЕВОШКА.

Фото надано прес-службою облради.

Голова Вінницької облради Сергій Татусяк:

 Маємо активніше долучатися до міжнародних програм, завдяки яким можна отримати гранти, зобов’язані це робити, — наголосив на засіданні Асоціації органів місцевого самоврядування Сергій Татусяк. — Тим паче що в області уже є позитивний досвід співпраці з такими структурами, як ПРООН і DESPRO. У нинішньому році до них додався Єврорегіон «Дністер», в діяльності якого екологія водних ресурсів на головному місці. Та й загалом фонди ЄС зацікавлені у розв’язанні екологічних проблем. На це вони виділяють чималі кошти. 

ДОВІДКОВО

Криничною водою в регіоні користується 90 відсотків населення, але у 66 відсотках криниць (третині громадських та ще більшій кількості індивідуальних) вода не відповідає встановленим нормам. У США питну воду досліджують за 102 показниками, у країнах Європи — 95, в Україні — лише за 29 показниками якості.