Учора в столиці підбили підсумки третього Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград». Це один із небагатьох конкурсів, які влаштовують для аматорів. Тобто тих, хто пише вірші просто за покликом душі. Організаторами вернісажу виступили Фонд Максима Рильського, Український фонд культури та Київський музей-садиба М. Т. Рильського. Генеральним партнером традиційно стала корпорація «Еталон».
Конкурс стартував у березні цього року. Відтоді на його адресу, за словами голови Фонду Максима Рильського, онука класика, який має таке ж ім’я та прізвище — Максим Рильський, надіслали свої роботи 230 дописувачів із двадцяти трьох областей та Криму. Найстаршим учасником виявився Петро Ластівка з Тернополя, якому вже виповнилося 90 років. А наймолодшою — дванадцятирічна харків’янка Ксенія Тиха.
Щоб визначити кращих, організаторам довелося прочитати десятки тисяч віршів. Однак, на думку голови творчого об’єднання поетів Київської організації Спілки письменників України Станіслава Шевченка, така робота й для «професіоналів» була корисною. В аматорських віршах виявилося багато цікавих образів, які притаманні, так би мовити, найновітнішій українській літературі. Наприклад, «португальські новобудови», «італійські пенсіонери», «турецькі борделі». Крім того, Станіслав Шевченко, прочитавши всі надіслані поезії, дійшов цікавого висновку: «Я зрозумів, що нам потрібно повертатися на 80 років назад, до неокласиків. Бо якщо ми зануримося у постмодернізм, то невдовзі й комп’ютерна програма зможе складати вірші».
За словами членів журі, більшість робіт досить високого рівня. Тому обрати кращих було важко. Цього року дипломи та особливий приз — кришталеві троянди — вручили дев’ятьом лауреатам. Крім того у конкурсі відзначили і шістьох дипломантів. Водночас постійний член журі поет та громадський діяч Борис Олійник наголосив: «У нас є переможці, але немає тих, хто програв. Тому й назвали наш поетичний марафон не конкурсом, а вернісажем».
На жаль, вернісаж «Троянди й виноград» відбувається не регулярно, й те, чи проводитимуть його наступного року, залежить виключно від енергії та величезних зусиль його організаторів. Водночас, як вважає дипломант вернісажу Андрій Дубій: «Такі конкурси — це крайня необхідність. Це збереження наших духовних традицій та поштовх для творчості молоді».
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА. 
Голова Фонду Максима Рильського Максим Рильський (ліворуч) та поет, член журі вернісажу Борис Олійник.
Лауреат вернісажу, студентка Львівського національного університету імені Івана Франка Катерина Танчак.