Якихось дві з половиною автогодини від Києва — і ви в іншому вимірі під назвою Славутич. Перше, що впадає у вічі вже через хвилину після того, як вгамовується метушня із реєстрацією та розселенням учасників фестивалю, — це свіже повітря, чисті вулиці і... тиша. Тут з’являється відчуття повної безпеки (діти без остраху гуляють навіть уночі), чутно власні думки і невпинно тягне творити. Мабуть, це і є запорукою такої шаленої творчої продуктивності команд, які приїхали на ХІХ фестиваль дитячої демократії, творчості, телебачення та преси «Золота осінь Славутича» (ЗОСя).

Інших подивитися, або Впіймай акулу журналістики

Фестиваль дитячої демократії та творчості... «Демократична» складова у назві і програмі фестивалю цьогоріч з’явилася вперше — за ініціативи міського голови та голови оргкомітету ЗОСі Володимира Удовиченка. «Наш фестиваль — не лише можливість для розвитку і презентації власних творчих здібностей, — зазначив він, — а й чудовий шанс зустріти цікавих людей, поспілкуватися з однодумцями, а також стати свідком і учасником різноманітних яскравих подій та акцій».

Про Володимира Петровича варто згадати не тільки тому, що він стільки років активно підтримує молодіжний фестиваль, терпляче відповідає на всі запитання юних допитливих папараці, а цього разу ще й провів конкурс-гру для самоврядних шкільних організацій «Як стати мером». А вже хоча б тому, що двері його кабінету прикрашає табличка «Буду щиро вдячний за спілкування українською мовою»!

Уже восьмий рік поспіль на перших зборах учасників фестивалю   відбувається знакова подія — складають присягу члени молодіжної ради «Майбутнє Славутича». Під час засідань виконкому міста вони беруть участь у вирішенні всіх питань, що стосуються молоді. Тим часом і самі набираються управлінського досвіду. От вам і демократія в дії!

«Завдяки фестивалям юних журналістів (і в першу чергу ЗОСі!), — зазначила незмінний керівник конкурсної програми фестивалю Надія Іллюк, — в Україні сформувався надзвичайно потужний юнкорівський рух. «Золота осінь Славутича» також постійно розвивається, щороку додаються дедалі новіші ідеї та ініціативи».

Загалом на фестиваль треба приїжджати хоча б заради неймовірної концентрації найбільших величин медійного Олімпу. Андрій Куликов («Свобода слова»), Павло Кужеєв (5-й канал) та інші зіркові обличчя для учасників фесту — у зоні досяжності: спілкуйтеся, радьтеся, приходьте на тренінги. Прес-конференція з керівництвом ДСП «ЧАЕС», майстер-класи з міжнародної та економічної журналістики, фотосправи, розслідувань і навіть написання казок — чому ж не завітати?

Подбали організатори і про розважальну програму. Першого ж вечора під час грандіозного концерту, котрий влаштували талановиті славутчани та гості (окрема подяка ансамблю «Острів дитинства» зі Львова!), серед найпрекрасніших дівчат обирали «Міс Золота Осінь». Наступного вечора із захопленням слухали гурт «СКАЙ» і всі разом запускали в небо 190 паперових ліхтариків — видовище, яке не скоро забудеться! А в неділю знову концерт — вже із оголошенням переможців, врученням цінних подарунків. І все це не враховуючи кубка КВК, традиційного кольорового братання (мета якого — залишити яскраві відбитки своїх долонь на всіх і вся) та дискотек щоночі!.. Тож, коли діти конкурсні завдання виконували — невідомо, але відсипалися вони точно вже вдома.

І себе показати, або Жарти скінчилися

А тепер про роботу. Здавши поважному журі, до якого, до речі, потрапила і я, свої домашні завдання, учасники вирушили на розподіл конкурсних. Представник кожної команди витягував із кошика в руках юної німфи квітку із прикріпленою до стеблинки темою. І тут уже кому як пощастило. Хтось отримав легеньку (на кшталт «Зроблене тобою до тебе ж і повернеться» або «ЗОСя — стрибок у мрію»), а комусь довелось помудрувати над серйозними темами: «Про що мовчать новини?», «Жарти скінчилися! Не всі про це знають». Для ентузіастів були ще й спецтеми про енергозбереження (а в фіналі — ще й спецпризи!). І... мерщій за диктофони, мікрофони й камери! Адже на виконання завдання — створення повноцінної газети, теле- або радіопрограми, фотозвіту чи шедевра з інформаційних технологій на задану тему — лише доба!

Тим часом журі оцінювало «домашку». Ми уважно (повірте: вчитувалися в кожне слово!) аналізували 15 зроблених напередодні видань: і розкриття теми, і якість тестів, і літературну вправність, і вміння мислити самостійно та оригінально. Зважали навіть на дизайн і верстку. За добу додалося ще 15 конкурсних робіт.

Коли настав час підбивати підсумки, на майстер-класі кожному юнкору розповіли про його сильні сторони і вдалі матеріали, підказали, над чим ще варто попрацювати. Не занурюватимусь у «місцевість» (хто на якому місці) переможців, тільки відзначу найкращих. Це команди «Шпора» з міста Вишневе Київської області, «Замітки журмана» та «Манго» із Сімферополя, «Молодіжне перехрестя» та «Постскриптум+» з Києва, «Стоп-кадр» із Славутича. Особливий респект — столичній команді «Юн-прес», яка створювала газету «Місто-М»: вразили якісною аналітикою, оригінальністю і професійністю!

Від редакції «Голосу України» найталановитіші юнкори отримали призи — фірмові кепки та футболки, а також запрошення до співпраці з нашим виданням. Тож чекайте на сторінках нову хвилю.

Славутич.

«Хочу бачити світ щасливим!» — незмінне гасло ЗОСі.

Фото Олени УСЕНКО.