Віртуальне (або дистанційне) навчання через Інтернет стає дедалі популярнішим способом отримання диплому про вищу освіту. Особливо цікава ця пропозиція для тих, хто поставив собі за мету здобути освіту за межами країни. Сьогодні це — не проблема. «Фішка» вивчала різновиди онлайн-навчання за кордоном.
Онлайн-освіта. Іноземці вже навчилися економити час за допомогою е-learnіng.
E-learnіng (скорочено від англ. Electronіc learnіng) — система електронної освіти, синонім термінів: електронна освіта, дистанційна освіта, віртуальна освіта, навчання за допомогою інформаційних, електронних технологій.
За кордоном — чимало вузів, що спеціалізуються виключно на інтернет-освіті. Серед них — Університет західних губернаторів, Національний технологічний університет (США), Каліфорнійський віртуальний університет. Увесь навчальний процес у цих закладах побудований на інтернет-технологіях: вибір академічного курсу, плата за навчання, заняття зі студентами, контрольні завдання, їх перевірка та складання іспитів здійснюються через всесвітню мережу.
Так, приміром, викладачі проводять семінари по Skype, а студенти складають заліки та іспити через програми в Інтернеті. Навчальний матеріал — це, як правило, текстові лекції та звуковий супровід, а також — анімації, ілюстрації, демонстрація виконання завдань, тестових контрольних. Щоб навчатися, потрібні: комп’ютер, доступ до мережі Інтернет і, звісно, бажання. Занурення у навчальний процес відбувається за допомогою електронного навчального центру. Для доступу в центр користувачу необхідно пройти реєстрацію згідно з вимогами та ліцензією користування. Через цей центр абітурієнт отримує й доступ до навчальних ресурсів.
Дистанційна освіта. У більшості прогресивних університетів світу, де раніше студенти могли навчатися лише на стаціонарі, нині можна обрати дистанційне навчання (див. табл.). Тобто навчальна програма складається з традиційних форм очного і дистанційного навчання з введеннями нових технологій та програм. Такі вузи частину програмних курсів переводять у віртуальну форму. Але центри дистанційного навчання, спираючись на інтернет-технології, досі не відмовилися від практики проведення очних екзаменаційних сесій. Варіантів тут може бути багато, але у будь-якому разі комп’ютеризована лише частина освітніх програм.
Із власного досвіду
Артем КЛЮЧНИКОВ, цьогорічний випускник Регентського університету США, штат Віргінія:
«Для вступу до університету я складав іспити з англійської мови TOEFL (Test of Englіsh as a Foreіgn Language — стандартизований тест для іноземців при вступі до вузів США) та GRE (тест) — Graduate Record Examіnatіon. Навчальна програма в аспірантурі за напрямом «Менеджмент та управління» зайняла три роки. Плата за семестр становила 1000 доларів. Після закінчення навчання отримав диплом державного зразка.
Обрав дистанційне навчання, бо це гарна можливість отримати освіту за кордоном без відриву від роботи та сім’ї. Дуже зручно самому складати розклад. Особисто я займався по три години щодня впродовж робочого тижня. Здобуття освіти в такий спосіб потребує певного рівня самоорганізації та уваги, бо тут ніхто не примушуватиме, це потрібно лише тобі. Наприклад, у цьому університеті студента можуть навіть відрахувати, якщо він не набере мінімальної кількості балів на контрольному тестуванні».
Переваги. Дистанційна освіта дає змогу мати вільний графік навчання, бо його планує сам студент. Ти можеш вивчати матеріали курсу в зручний для тебе час. До вузу приймають незалежно від статусу, фізичних можливостей, зовнішнього вигляду та місця проживання. При дистанційному навчанні немає обмежень у віці, не потрібно витрачати гроші на оренду житла, якщо живеш не вдома, і на проїзд. Дистанційна освіта — заощадливіша, ніж стаціонарна або заочна. Наприклад, у США освіта через Інтернет дешевша за денне відділення приблизно на 25—35%.
Недоліки. На жаль, дистанційна освіта не дає змоги роззнайомитися зі своїми однокурсниками, потоваришувати з ними, вивчити тонкощі культурного колориту країни, в якій здобуваєш освіту.
Студенту потрібно мати вільний доступ до комп’ютера та Інтернету, розібратися зі спеціальними програмами навчального закладу, створити графік та спокійну атмосферу вдома. Дистанційне навчання не передбачає бюджетних місць, тому плата за нього — обов’язкова.
Звісно, нині важко собі уявити, що медики чи, приміром, військові, здобуватимуть фах у такий спосіб. Освіта у мережі надає обмежений вибір професій. Та й не кожен роботодавець поки що сприймає «дистанційний» диплом як рівний «реальному».
Майбутнім онлайн-абітурієнтам. Дистанційне навчання — це нова ланка у системі освіти. Щоб не натрапити на шахраїв, перш ніж укласти угоду чи сплатити за навчання, уважно вивчи офіційний сайт вузу. Обирати варто університет, який уже має відповідний досвід викладання, — інформацію про це можна знайти у розділі «Про нас». Потрібно звернути увагу на те, чи видає університет диплом державного зразка. Не погоджуйся на «сертифікат про прослуханий курс», адже він не засвідчує, що ти дипломований спеціаліст. Добре вивчи тексти угод, які укладаєш із навчальним закладом. Там має бути зазначений порядок оплати навчання. Не намагайся здобути освіту за різними напрямами одночасно, бо тоді увага розсіюється і виникає ризик відрахування через неуспішність.
Вступити до закордонного вузу не так уже й важко. Якщо молода людина справді прагне досягнути мети, то зможе осилити таку форму навчання. І «Фішка» бажає кожному знайти університет, який відкриє шлях у майбутню професію!
У наступному випуску «Фішки» Читайте про дистанційне навчання в Україні.
