«Что???» Пам’ятаєте цю розумну відповідь О. Царьова на запитання журналіста? Так ось, після багатозначного «Что?» «председатель парламента Новороссии» Царьов вирішив, «что» пора... написати листа до Діда Мороза...
«Уважаемый Дед Мороз!
От имени депутатов парламента Новороссии позвольте поздравить Вас с Днем рождения.
Для многих поколений Вы являетесь светлым символом доброты и веры в воплощение заветной мечты. Для русской культуры сказка о волшебнике, царствующем над зимней стужей, всегда имела особое значение. Еще в старославянских легендах Вы представали как справедливый даритель, вознаграждающий за хорошие дела каждого ребенка.
Именно поэтому, как никогда раньше, дети беженцев из Украины нуждаются в Новогоднем Чуде. Прикоснувшись к сказке, они снова смогут поверить в светлое будущее и скорое возвращение в Родную Новороссию...»
А за всі казки в Росії, не кажучи вже за світле майбутнє Новоросії і світову холодну війну, відповідає... Тут вам будь-яка дошкільня скаже не «что», а хто — свій Дід Мороз — дідусь Пу...
І капнула скупа гаряча сльоза на лист «председателя», і розпорядився Пу готувати новорічний, з льодяниками, гумконвой стражденним сироткам Новоросії — Захарченку та Плотницькому. Бо йому, дідусеві, все болить: що осетринку з «водкой» вчасно заморозити, що конфлікт, що «вантаж 200» обкласти льодом і назад з гумконвоєм додому відправити, щоб не зіпсувався і не дошкуляв своїм душком хороводи діток Новоросії...
Отже, хвала Пу, хвала його льоду і замороженому символу «руськой культури» — казці про чарівника, який владарює над зимовим холодом, Росією і місцями — Новоросією.
