...Протягом вересня кожний дієздатний українець, який досяг віку 14 років, має вибрати собі лікаря первинної медичної допомоги. Про це нас просить відповідний указ МОЗ. Згідно до нього, у співвітчизників з’явилося право самостійно вибирати чи поміняти ескулапів, які надають першу медичну допомогу. А це дільничні терапевти, педіатри й сімейні лікарі.

Намагаюся реалізувати це право. Набираю номер однієї з районних амбулаторій, де ведуть прийом терапевти мешканців Солом’янського району столиці.

— Чи можу я вибрати собі лікаря? — цікавлюся в реєстратурі.

— Де живете? — відповідають запитанням на запитання на тому кінці дроту.

Називаю адресу. У відповідь мені повідомляють прізвище мого терапевта. Повторно цікавлюся, з яких кандидатів можна вибрати сімейного лікаря й що для цього треба зробити.

— Я вже назвала вам прізвище вашого дільничного лікаря. Що неясно? Завтра в неї прийом з 12 до 15. Приходьте, — й повісили слухавку.

У поліклініці №3 того само району на скляних вхідних дверях серед інших оголошень знаходжу й роз’яснювальну інструкцію із приводу вибору лікаря. Там значиться, що право «переобрати» кандидата, який надаватиме мені першу необхідну допомогу, маю раз на рік з 1-го по 30 вересня. Перша половина робочого дня. «Виборча дільниця» у вестибюлі поліклініки в цей час порожня. Запитую в реєстратурі, чи можу вибрати терапевта й що для цього потрібно зробити.

— Ось заповніть реєстраційну форму пацієнта — крізь невелике віконце мені простягають листок сірого паперу формату А-4 і ще половинку, на якому надрукована «Інформована добровільна згода пацієнта на обробку персональних даних».

Називаю адресу прописки й цікавлюся, хто обслуговує цю дільницю. Миловидна жінка в білому халаті замислюється на кілька секунд і називає прізвище лікаря.

— А є з кого вибирати? — запитую.

Вона зітхає, знизує плечима. І видає, мабуть, те, що наболіло. Мовляв, сімейних лікарів немає. Терапевтів не вистачає. Не витримавши навантажень, багато хто звільняється. Тримаються ще пенсіонери. На маленьку зарплату за таких об’ємів роботи ніхто йти не хоче. А тут ще ці вибори.

— У нас же в поліклініку переважно самі люди похилого віку ходять. Про цей вибір лікаря ніхто не знає. Наші дільничні й так завантажені. І це ще немає епідемії грипу. Як почнеться, на них дивитися боляче — цілий день по району бігають ледь живі.

Утім, багато дільничних терапевтів у такому стані перебувають уже і сьогодні. Але нині вони бігають у пошуках... пацієнтів. Адже відповідно до нововведень, що їх зініціювало МОЗ у рамках реформи, яка проводиться, що більше людей виявить письмове бажання обслуговуватися в лікаря «первинки», то більше він одержуватиме. Якщо згадати про черги під кабінетами в терапевтів, то про якість допомоги, схоже, не йдеться. Сумнівно, що й ескулапи, найбільш наближені до народу, зможуть заробити більше. Найімовірніше, й без того їхню мізерну зарплату просто перерозподілять між «непопулярними» і затребуваними у населення фахівцями. При цьому ті пацієнти, які не зроблять свого вибору дільничного до кінця місяця, звертатимуться до терапевта, згідно з колишнім прикріпленням.

Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.