Суд у Сімферополі виніс вирок відносно будівлі «Фонду Крим», де, як відомо, розміщений офіс меджлісу — представницького органу всіх кримських татар.

У середині вересня представники російського ФСБ і слідчого комітету буквально вивертали навиворіт цю невелику будівлю, розташовану на вулиці Шмідта. Вилучалося все: всі електронні і цифрові носії, особисті речі народного депутата Мустафи Джемілєва, обшукували і редакцію газети «Авдет», що перебуває в цих ж приміщеннях. Саме до цього видання і виникли питання у слідства та суду. Мовляв, фонд благодійний, орендує будівлю, що має історичну цінність, у зв’язку із чим пускати когось ще в нього не мали права.

У підсумку — максимальна сума штрафу за ч. 1 ст. 7.13 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (порушення вимог збереження, використання і державної охорони об’єктів культурної спадщини). Це п’ять мільйонів рублів (майже півтора мільйона гривень), а Київський районний суд Сімферополя оштрафував благодійну організацію «Фонд Крим» на суму 4,5 мільйона рублів і його керівника Різу Шевкієва на 350 тисяч.

Сам Шевкієв має намір подавати апеляцію на це рішення аж до європейських судових інстанцій, а саму справу називає «політичною». Крім того, він повідомив журналістам, що будівлю взагалі можуть відібрати у «Фонду Крим» і має бути ще один судовий процес. Цього разу позов подав «Держкомітет Криму» з охорони культурної спадщини, в якому прямо сказано про вилучення будівлі у благодійного фонду, причому з наступним її продажем з аукціону.

Ми вже писали про те, що російська влада заборонила в’їзд на територію Кримського півострова лідеру меджлісу Рефату Чубарову і у буквальному значенні легендарному Мустафі Джемілєву. Чому? Відповідь напрошується сам собою. Саме ці люди мають у цілому незаперечний авторитет у кримськотатарському середовищі. Саме їх і найбільше боїться в Криму місцева влада. Водночас політолог Олександр Форманчук відзначає, що на сьогодні у кримськотатарському русі немає організації, яка могла б виступити в ролі реальної альтернативи меджлісу. Він також визнає, що ні в російського керівництва, ні у кримського немає чіткого розуміння визначення шляхів інтеграції кримських татар у політико-правовий простір РФ.

Тим часом неприйняття нових історичних реалій у кримськотатарському середовищі не тільки не пом’якшується, а й деякою мірою зростає. Підтвердженням того став бойкот так званого «Єдиного російського дня голосування» 14 вересня, коли в Криму проходили вибори до «Державної Ради» і місцеві органі влади. За даними експертів, у них взяло участь не більше 20% із числа виборців-кримських татар.