Отже... Папаша Кураж і його діти! Поки папаша пакує валізи в Австралію на тусовку G-20, його дітки вже ладні спопелити одне одного. Про погляд не йдеться. Колишній «головнокомандувач республіки» І. Стрєлков (Гіркін) за ідіотською звичкою вже ладен схопитися за «Муху» чи «Джмеля». Бо перший вождь «ДНР» і його закадичний друг О. Бородай обізвав його, героя всіх воєн на теренах СРСР... балериною: «Якщо його хтось і уколошкав, то я, зокрема, його й уколошкав. Тому що він вичерпав свою роль і можливості. Він Донецькій республіці не потрібен и не корисний, — заявив Бородай. — Стрєлков намагався стати політичним лідером, але ця роль йому підходить так само, як пачка балерини. Він у цьому зовсім нічого не розуміє».
Тепер уже «отставной козы барабанщик» — балерун Гіркін — мочить гендляра Бородая: «...Сашка чекає довга і славна кар’єра платної сурківської підстилки. Ну що ж — заслужив».
Знаєте, а мені якось по барабану доля ось цих дітей «руського міра». Більше хвилює доля інших, котрі у свій речовий мішок нині кладуть військовий квиток, георгіївську стрічку і портрет папаші Пу. Папаші, який перед вильотом до австралійського Брісбена малює на клаптиках паперу чорні хрести для власних дітей, а потім все це перемішує в солдатській касці... (До речі, це сцена із п’єси «Мамаша Кураж»).
