У національний кінопрокат вийшла картина режисера Олеся Саніна «Поводир», номінована на премію «Оскар»
 «Будьмо насторожі, товариші! Не пропустімо ідеологічну диверсію в кінотеатрах України! Націоналізм вміє змінювати своє зрадницьке обличчя, мімікрувати, апелювати до людських почуттів. Черговим яскравим зразком цього є щойно явлений українському глядачеві фільм О. Саніна «Поводир». Фільм — зухвалий замах на соціалізм...» — так, у дусі комуністичної преси 30-х років минулого століття (та й не тільки), позиціонували свою роботу творці картини.
У її основі трагічні події тих років, що відбувалися в Радянській Україні: продрозкладка, розкуркулювання, голодомор, намагання тоталітарного режиму знищити українську культуру, історію, зламати наші дух і волю. Ні тоді, ні сьогодні московським тиранам цього зробити не вдалося. Дух українського народу невразливий для катувань і куль. Його не можна розстріляти або задушити. І в цьому «військова таємниця» української нації. Ось, мабуть, головна ідея цього художнього фільму.
 
«Поводир» — історія розстрілу НКВС сліпих музикантів-кобзарів у Харкові в 1934 році. Кінорозповідь ведеться від імені Пітера Шемрока — американського підданого, який у той час, будучи хлопчиком, приїхав з батьком-конструктором до комуністичної Росії. Невдовзі батька вбивають на його очах каральні органі, і хлопчик змушений утекти. Він стає поводирем у сліпого кобзаря Івана Кочерги...
Ця картина — наша, українська. І за обраною темою, і за сценарієм, над яким працювали Ірен Роздобудько, Олександр Ірванець, Пол Волянські, й за операторською поетикою Сергія Михальчука, і за щирістю гри акторського складу (Станіслав Боклан, Ірина Саніна, Олександр Кобзар, Олег Примогенов...). У ролі Пітера дебютував Антон Святослав Грін — український канадець, який чудово говорить українською із заокеанським акцентом. Ще один дебют фільму — роль прими харківського театру «Березіль» Ольги Левицької, яка виконує «пісні пригноблених негрів», зіграла співачка Джамала. А сліпих кобзарів, розстріляних в 34-му, втілили на екрані незрячі музиканти нашого часу.
Творці фільму рекомендують дивитися «Поводир» серцем, заплющивши очі. Так сприймають світ головні герої картини — кобзарі, які персоніфікують непереможний дух українського народу. Сліпі борці, які несуть людям правду, своїми піснями закликають до волі.
Уперше в Україні фільм на великому екрані адаптують для сліпих глядачів. Завдяки технології тіфлоперекладу будуть доступні спеціальні аудіокоментарі, котрі підкажуть, що відбувається на екрані, які на вигляд герої, у яке вбрання вони одягнені.
«Зйомки вразять кінематографістів навіть світового рівня», — запевнив на прем’єрі своєї картини режисер Олесь Санін. І не без підстави. «Поводир» уже одержав два призи журі на кінофестивалі в Одесі. Стрічка представляє Україну на кінофестивалях у Варшаві, Торуні, Котбусі, Гоа та Кіото, а також претендує на премію «Оскар» у категорії «найкращий іншомовний фільм». При цьому «Поводир» наш на сто відсотків!
Кадри з фільму «Поводир.