У херсонських краях дуже багато рибалок, але, як не дивно, немає черв’яків. Звичайних земляних черв’яків, на яких сазан брав одразу, не даючи спокою поплавку вудки. Навколо випалений сонцем степ, солончаки: зовсім не комфортно черв’якам у цих умовах — от і не було їх.
Де ж їх узяти? Місцеві жителі вирушали на залізничний полустанок зустрічати поїзд, який ішов, як тоді казали, в Радянський Союз. І дивували своїм проханням провідників, тикаючи кілька рублів: «Дуже просимо, привезіть черв’яків звичайних». А коли одержували дорогоцінну передачу — баночку із черв’яками — радості не було межі! Уже їх і зберігали, і годували найкраще, всі умови... Знову ж із друзями ними поділитися треба — найкращий подарунок для рибалки.
Херсон.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
